Дароханительниця

У XVIII ст., коли при церквах почали зводити величні кам’яні дзвіниці, які були об’єднуючим центром архітектурного ансамблю, майстри стали переносити ці форми в золотарство. Якщо раніше дарохранильниці трактувались в образі скромної церкви, селянської хатини або скрині, то тепер вони набувають величних і вишуканих форм, з пишніш орнаментальним оздобленням. В пишну рослинну орнаментику, в якій часто значне місце посідає акант, вводяться такі мотиви, як голівки херувимів, відлиті людські постаті, картуші, кольорові фініфтеві вставки тощо.

Яскравим зразком такого типу пам’яток може бути срібна карбована дарохранильниця (КПЛ, № 1613), що датується 1758 р. Це – струнка двоярусна башта, увінчана гранчастим куполом, над яким здіймається «Воскресіння» Христове в сяйві.

Всі площини й профільовані смужки оздоблені витким рослинним і геометричним орнаментом, голівками ангелів та литими постатями. Бічні стінки кожного ярусу прикрашені ажурними орнаментальними рамками, подібними до гравірованих заставок стародруків. Навколо рамок нижнього ярусу – орнаментальні смуги з карбованих медальйонів, повновидих голівок ангелів і плодів. Нижня і верхня профільовані смужки прикрашені зубчаткою з акантового листя. З бордюрів звисають гірлянди соковитих плодів – овочів та фруктів.

Довкола рослинних орнаментальних прикрас верхнього ярусу викарбу-вана смужка з геометричних фігур. Профільовані смужки оздоблені: верхня – гофрами; середня – акантовими розводами, центром яких служить купка плодів; нижня – геометричним орнаментом у вигляді ламаної трьохлінійної смужки, утвореної трикутниками з кружальцями. На розі кутів першого й другого ярусів – по чотири постаті ангелів з розчепіреними крильми, відлитих на повний зріст. Фігури архангелів Гавриїла й Михаїла мають піднесений і впевнений вигляд. Вони поставлені на вигині купола й тримаються однією рукою за стержень «Вознесіння», а другою підносять догори свої символи. Дарохранильниця встановлена на спеціальній платформі, на якій є напис: «Всей гробници укладу Монаха Петра бывшего Кошевого пять фунтов серебра».

Автора цієї чудової пам’ятки не встановлено. Проте слід відзначити, що гробниця за своїми формами й композиційним рішенням дуже близька до дарохранильниці, зробленої майстром І.Равичем у 1743 р. (с. 97 – 99)

Срібна гробниця в формі двоярусної башти. 1758 р. Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 1613

Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 97.