Шата на ікону богородиці. Фрагмент

Розмір зображення: 800:631 піксел

Частіше за чернь вживалась на Україні емаль, яка відома вже в стародавній Русі. Емаль являє собою скловидний сплав з домішкою барвників – окисів металів. Коли речовини, що входять до складу емалі, розплавляться в горні і потім охолонуть, їх розтирають в порошок і замішують водою. Одержаною замазкою заповнюється малюнок, зроблений на металі різцем, після чого річ випалюється, потім шліфується до блиску. В залежності від способу покриття і закріплення на металі, розрізняють кілька видів емалей.

Коли скловидна маса емалі заповнює осередки, утворені перегородками з тонкої металевої стрічки, що припаяна ребром по контуру малюнка, така емаль називається перегородчастою. Ця техніка була сприйнята українськими майстрами від давньоруських ювелірів. Одним з чудових зразків перегородчастої емалі українських майстрів є німб для шати ікони богородиці, що експонується в Києво-Печерському державному історико-культурному заповіднику (КПЛ, № 2458). (с. 37 – 38)

Німб від шати ікони богородиці. Перегородчаста емаль. Перша половина XVIII ст. Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 2458

Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 128.