1966 р. Історія українського мистецтва

Печерський монастир на початку XIІ століття являв собою великий архітектурний комплекс з кількома кам’яними будівлями. Так, у 1108 році на кошти князя Гліба Всеволодовича збудували кам’яну «трапезну полату». До цього ж року відносять також спорудження головних кам’яних воріт з Троїцькою церквою над ними.

Троїцька надбрамна церква, що під пізнішими нашаруваннями добре збереглася до наших днів, являє собою тип чотиристовпного хрестовокупольного храму, побудованого в два поверхи. В нижньому поверсі споруджено головні монастирські ворота і приміщення для варти, на другому – розташовано церкву. За пропорціями і характером архітектури Троїцька церква, мабуть, була схожа на Благовіщенську церкву над київськими Золотими воротами.

Мішана кладка лаврських кам’яних будівель характерна для другої половини XI – початку XII століття.

Із споруд Печерського монастиря видно, що кам’яне церковне будівництво другої половини XI – початку XII століття не обмежувалося великими соборами. З цегли та каменю тоді будували також численні божниці, хрещальні, усипальні тощо.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 172 – 173.