Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Попов таки здав Софію

Ігор Луценко

14 Гру 2011

Нещодавно КМДА приєдналась як третя сторона у судовому процесі “кияни проти забудовника на Гончара 17-23″, мета якого – зупинити будівництво розкішного житлового комплексу впритул до собору святої Софії.

Я написав напівсаркастичну колонку, виражаючи співчуття захисникам Софії – мовляв, судячи по боротьбі Попова з будівництвом на Театральній, перемоги марно чекати.

Пройшов місяць, як прогнозований епік фейл збувся у всіх деталях.

Це стало ясно після того, як з’явилося повідомлення, що Попов… дотримався слова у справі вирішення проблеми з вказаною забудовою.

“Видатна перемога” полягає у тому, що забудовник після розмови з Поповим буцім знизить висоту будинку з 42 до 36,6 метрів.

По-перше, вітаемо Попова з програшем. Справа в тому, що у тому скандальному проекті висотність все життя була саме 36 з лишнім метрів! Нижче – ескіз, котрий РОКАМИ переходить з публікації в публікацію з приводу Гончара 17-23.

По-друге, повідомлення про “перемогу”, а по суті – поразку і неспроможність Попова щось змінити, відбулося після того, як я особисто передав йому копію рішення суду про призупинення будівельних робіт на об’єкті.

Як я прогнозував, навіть при наявності судових підстав призначений Януковичем начальник КМДА не спромігся щось зробити з будівництвом. Печально бачити, що найпесимістичніші сценарії повторюються буква у букву.

По-третє і головне. 36,6-метрова будівля, що на 15 метрів стирчить над кварталом:

А) нищить Софію візуально, оскільки повністю перетворює своїм виглядом так звану буферну зону навколо пам’ятки

Б) Нищить Софію фізично, оскільки вже зафікссовано небезпечний підйом грунтових вод навколо пам’ятки. Площа будівництва там просто величезна, фундамент – глибокий, отож – не дивно, що підземні води збурюються.

Будівництво мало бути узгодлжене з ЮНЕСКО оскільки це буферна зона пам’ятки всесвітнього значення, номер 527. Станом на сьогодні ЮНЕСКО не давало свого погодження. Та й ніколи не дасть на таке височенне одоробло.

“Українська правда”