Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Дегтярьов

532.7. Воскресіння Ісуса Христа церква, 1824 (архіт.).

На пiвнiчний захід від собору Вознесіння Господнього, на косогорі.

Муровану церкву Воскресіння (лікарняну) споруджено на мiсцi дерев’яного храму, що згорів 1811, на кошти з царської скарбниці та на пожертву графині А. Чернишової. Зведено з відхиленням від проекту, який склав 1820 арх. А. Меленський: із західного боку церкви у косогорі не влаштовано крипту (земляний коридор). В радянський час споруду використовували для службових потреб різні державні установи. 1968 проведено ремонтно-реставрацiйнi роботи за проектом, розробленим у Республіканських спеціальних науково-реставрацiйних виробничих майстернях Держбуду УРСР (арх. В. Корнеєва).

Одноповерхова, мурована, тинькована, за типом – ротонда з прилеглими діаметрально-протилежними у плані прямокутними крилами, під двосхилим дахом з бляшаною покрівлею кожне.

Зведена у стилі класицизм.

Чоловий (східний) фасад прикрашено колонадою доричного ордера. Центральну вісь акцентує велике палладіанське вікно ротонди, яке контрастує з простими прямокутними віконними прорізами обох крил. Входи влаштовано у крилах обабіч ротонди. Пiдхiд до будiвлi оформлено центральним пандусом, що переходить у двобічні дугоподібні двомаршові сходи.

Церква – оригінальний зразок культової споруди доби класицизму, одне з найкращих творінь арх. А. Меленського.

Література:

ІР НБУ, ф. ХХVІІІ, № 960, 966; ЦДІАУК, ф. 167, оп. 1. спр. 105; Дегтярев М. Г. У подножья Замковой горы // Стр-во и архитектура. – К., 1986. – № 11.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1692.