Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

№ 3 [весна 1934 р.]

№ 3

Наркому освіти УСРР

Додаючи до цього доповідну записку в справі колишнього Михайлівського монастиря у Києві – прошу Ваших вказівок.

Заввідділу музеїв НКО – (Макаревич)

Доповідна записка в справі колишнього Михайлівського монастиря у Києві.

Історична довідка

Монастир збудований року 1108 на горі, що була над кручею за яром на схід від старого Володимирова міста. Найстарішою пам’яткою цієї доби є сучасна Михайлівська церква. Церква побудована між 1108 та 1113 роками за межами тодішнього Києва як усипальниця фундаторів-феодалів і, за даними окремих дослідників, являє собою першу споруду, будовану місцевими майстрами.

Старослов’янські написи на мозаїках свідчать про те, що мозаїку роблено так само нібито місцевими майстрами. У всякому разі, ця пам’ятка являє собою найстаріший документ в історії архітектурно-технічного оформлення ранньофеодальної доби на Україні. Нині собор являє собою складний комплекс багатьох дороблень і нашарувань, починаючи з ранньофеодального часу і до кінця XVII століття. В той же час, коли первісна найстаріша частина являє собою рідкий зразок ранньофеодальних архітектурних оформлень, зовнішнє оточення і оформлення ілюструє мистецтво пізнього феодалізму на Україні.

Територія навкруги собору теж являє собою місце найстаріших осель людності за різних суспільно-економічних формацій і включає у свойому грунті, без сумніву, велику кількість найрізноманітніших речових пам’яток історичного значення.

Про це свідчать численні випадкові знахідки, зокрема знахідки багатих скарбів золотих речей XII століття, що мають виняткове науково-історичне і художнє значення (скарб XVIII ст., знахідка 1824 року, 1837 року, 1885 року, 1887 року, 1903-го та 1906 тощо).

Фундатор монастиря і постійний покровитель київського купецтва і лихварів князь Святополк (Михаїл), безперечно, скупчував навколо себе торговельно-лихварські елементи і давав їм притулок у свойому монастирі, чим, очевидно, і можна пояснити таку велику кількість скарбів на такій незначній території, що їх під часи нерідких повстань киян проти своїх гнобителів повинні були ховати як сам фундатор, так і його прибічники.

З 1054 року, починаючи з князювання Ізяслава, на цій горі створюється досить міцний укріплений двір. 1128 року конкурент Михайлівського монастиря – монастир Печерський „з гріхом великим” захоплює і підпорядковує на багато років Михайлівський монастир собі. 1482 року Михайлівський монастир був зруйнований під час набігу на Київ кримського хана Менгли-Герая. Протягом XVI століття монастир знов відбудовується і далі довгий час був за резиденцію православних митрополітів в їх боротьбі з уніатами. В XVIII столітті монастир користається великою фундаторською допомогою „обрусительної” адміністрації цього краю і царів російських.

За царського уряду Михайлівський монастир та його територія майже зовсім не досліджувалася.

Найголовнішу цінність складають:

а) Михайлівська церква – пам’ятка архітектурно-технічна 1108 року, тринавова будова, з трьома вівтарними абсидами, з трьома парами стовпів, що тримають склепіння і хори над західною частиною церкви. Вівтарна частина монастиря була виложена мозаїчними образами, позолоченими – зараз збереглося біля 100 кв. метрів мозаїки. Вівтарна частина (передня) була розписана фресками, які в пізніших перебудовах або замазані, або зовсім знищені. На сьогодні збереглось 7-8 великих фресок і низка фресок-поясків на стовпах олтаря площею біля 50 кв. метрів;

б) під церквою – поховання фундаторів монастиря, починаючи з XII сторіччя (не досліджувалося). Навколо самої церкви, за відомостями літописними, були поховання донаторів цього монастиря та близьких до фундатора людей (не досліджувалося, окремі поховання виявилися під час випадкових земляних робіт). Всі інші будівлі – пізнішого часу. Дзвіниця збудована наприкінці XVII і початку XVIII століття.

Все це разом взяте – архітектура і техніка побудови, мозаїки, фрески, необслідувана територія під церквою та навколо її – являє собою комплекс зразків ранньофеодальної культури з пізнішими пошаруваннями і є з наукового боку досить цінний об’єкт.

Що треба зараз проробити

Доскональних, організованих, наукових дослідів на території колишнього Михайлівського монастиря не переводилось, а тому зараз ці досліди треба перевести і в такому напрямку:

1. Перевести детальний обмір самої церкви [й] дзвіниці.

2. Виготовити макет церкви й монастиря і дати кілька розрізів макета церкви.

3. Перевести широку й детальну зовнішню фотофіксацію церкви.

4. Перевести широку й детальну внутрішню фотофіксацію.

5. Перевести змальовки окремих деталей фресок, мозаїки, архітектури та живопису.

6. Дослідити, промити, вивчити та перевести зняття мозаїки й фресок і закріпити зняте.

7. Перевести археологічні розкопки під церквою і на території колишнього монастиря.

8. Зняти браму, іконостас, панікадила та інші речі.

9. Упорядкувати вилучені цінності.

Спеціальна комісія в складі тт.Багрія (директора ВМГ), Костюченко (директора Історичного музею), Кравченко (директора Художнього музею), Антиповича (інспектора облвно по охороні пам’ятників культури) за участю спеціалістів з кожної галузі роботи [має] скласти попереднього плана цих робіт та підрахувати потрібні для цього асигнування в сумі 175000 карбованців.

Витрати по окремих роботах

І. Обмір пам’ятки

Роботою по переведенню детальних обмірів пам’ятки потребуватиме двох керівників роботами, одного фотографа та 15 техніків, що коштуватиме 6000 карб. Пересувне риштовання, потрібне для обміру, коштуватиме 5000 карб, та матеріали, потрібні для роботи – 2000 карб. Отже, разом потрібно для реалізації цього планового завдання 13000 карб. Проекта робіт склав інженер-архітектор проф. Моргілевський І.В.

II. Виготовлення макетів

Роботи, зв’язані з виготовленням макетів та двох розрізів пам’ятки, вимагатимуть 8 осіб (архітектора, кресляра, фотографа, скульптора, художника, литейщика та двох макетчиків), робоча сила коштуватиме 20000 карб. та матеріали, потрібні для виготовлення макетів і моделей (гіпс, дикт, клей, фарби, золото, цвяхи та інш.), коштуватимуть 5000 карб. Виготовлення макета всього колишнього Михайлівського монастиря – 10000 карб. Отже, разом потрібно для реалізації всього планового завдання – 35000 карб. Проекта робіт склав скульптор Козаченко.

III. Переведення археологічних розкопів

Роботи, зв’язані з дослідженням території, вимагатимуть три відповідальних керівники, 10 керівників ділянок, 10 асистентів, фотографа, кресляра, колектора та 60 робітників-копачів протягом 1 місяця. Робоча сила коштуватиме 27000 карб. Матеріали, погрібні для роботи, коштуватимуть 3000 карб. Разом потрібно 30000 карб. Проекта робіт склав Інститут історії матеріальної культури ВУАН (директор проф. Козубовський).

IV. Зняття мозаїк та фресок

Роботи, зв’язані з виявленням та зняттям мозаїк і фресок, вимагатимуть організації спеціальної науково-експертної комісії в складі 7 фахівців (5 київських та 2 запрошених з Ленінграда і Москви). Для переведення самих робіт потрібно 9 кваліфікованих наукових робітників та 7 кваліфікованих техробітників. Робоча сила коштуватиме 25000 карб. Матеріали, потрібні для переведення цих робіт, коштуватимуть 5000 карб. Спеціальні риштовання й транспортні засоби орієнтовно коштуватимуть 10000 карб. Роботи по закріпленню мозаїки після зняття – 10000 карб. Виявлення та зняття фресок коштуватиме 10000 карб. Отже, разом потрібно 60000 карб. Проекта робіт склав представник Ленінградської Академії мистецтв – проф. Фролов.

V. Зовнішня фотофіксація

Зовнішня фотофіксація пам’ятки вимагатиме переведення силами 2 фотографів протягом місяця до 150 фотознімків загального виду пам’ятки і всіх деталей, що коштуватиме 800 карб. На матеріали потрібно 200 карб. Отже, разом погрібно 1000 карб. Проекта робіт склав фотограф ВМГ Горохов С.І.

VI. Внутрішня фотофіксація

Внутрішня фотофіксація пам’ятки вимагатиме 6 висококваліфікованих наукових фотографів, робоча сила яких коштуватиме 3000 карб. На матеріали потрібно 1000 карб., крім того, потрібно спеціальні прожектори для освітлення, що коштуватиме орієнтовно 3000 карб. Отже, разом потрібно 7000 карб. Проекта робіт склав зав.Наукової фотолабораторії ВУАН Сталінський.

VII. Вилучення майна

Знімання хрестів, фігур, розборка іконостаса, зняття панікадил та вилучення інших речей музейного значення вимагатиме 2 керівників та 6 кваліфікованих техробітників, що коштуватиме 3000 карб. На матеріали та транспорт потрібно 2000 карб. Отже, разом потрібно 5000 карб. Проекта робіт склав науковий робітник ВМГ Чорногубов М.М.

VIII. Розборка брами

На всі роботи, щоб розрізати браму, розібрати та перевезти її цілком до Музейного городка, потрібно 7000 карб.

IX. Обмір та фотофіксація дзвіниці

Щоб перевести обмір та зовнішню фотофіксацію дзвіниці, потрібно 3000 карб.

X. Художні замальовки пам’ятки та виготовлення альбомів

Складання кількох альбомів акварелей пам’ятки в цілому і окремих деталей вимагатиме праці 3 художників, на оплату якої потрібно 6000 карб. Проекта склав художник, науковий співробітник Всеукраїнського історичного музею Пилипенко В.К.

Нарешті потрібно призначити одного відповідального керівника всіма роботами; потрібна також велика допомога з боку Урядової комісії – матеріалами і, певно, ще буде низка непередбачених видатків, на що орієнтовно потрібно 8000 карб.

Таким чином, для переведення всіх вищезазначених робіт потрібно 154 чоловіки, оплата роботи яких коштуватиме 127000 карб. Матеріали коштуватимуть 40000 карб. На непередбачені витрати потрібно 8000 карб. Всього потрібно 175000 карб.

Для того, аби своєчасно розпочати і закінчити зазначені роботи, необхідно:

1. Точно визначити, які з зазначених робіт та в якому обсязі необхідно перевести.

2. Асигнувати і перевести в розпорядження комісії потрібні для цього кошти.

3. Запросити для робіт по зняттю мозаїк і фресок спеціалістів, представників Всесоюзної Академії художеств в Ленінграді.

4. Поповнити комісію по переведенню фотофіксації та вилученню цінностей, що мають історичне або художнє значення, з колишнього] Михайлівського монастиря у Києві представником Академії наук (персонально т.Козубовський, директор Інституту історії матеріальної культури).

5. Забезпечити допомогу в цій роботі з боку Урядової комісії в Києві.

Заввідділу музеїв НКО – (Макаревич)

ЦДІАУК. – Ф. 169. – Оп. 8. – Спр. 5423. – Арк. 64 – 71.

Джерело: Пам’ятки України, 1999 р., № 1, додаток, с. 23 – 25.