Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2007 р. «Буду голодувати і спати у труні»

Дата: 27.03.2007

Господарський конфлікт між дирекцією Львівського будинку органної та камерної музики і римо-католицькою громадою костелу Св. Марії- Магдалини переростає у справжню війну. Якщо міська влада й надалі залишатиметься бездіяльною – можливі жертви. Вже сім днів у приміщенні костелу голодують троє парафіян – Галина Маковська, Барбара Міхалкевич та Марія Борейко. Жінки підтримують свою життєдіяльність “хіба водою, піґулками, оплатками та молитвою”.

Щоденно – вранці і ввечері – до них навідуються лікарі швидкої допомоги. Пані Барбара має занижений цукор – їй лікарі кололи глюкозу та вітамін С, а у пані Галини проблеми з тиском. Та вчора жінки вирішили відмовитися і від медичної допомоги. Кажуть, що для Бога і життя не шкода. Вони вимагають, щоб костел був костелом, а органний зал розмістився деінде. Своєю чергою, директор Будинку органної та камерної музики Юліан Винницький категорично проти переносу. Він пропонує поєднувати концерти та богослужіння, підписавши відповідну угоду та встановивши графік. Та як перших, так і других дивує одне – чому міська влада і досі залишається осторонь цього конфлікту.

– Мерія не реагує на мої листи і телеграми, – сказав Юліан Винницький, кореспонденту “ВЗ”. – А заступник начальника управління культури Юрій Кучерявий 21 березня запропонував мені написати заяву на звільнення. Звичайно, я не збираюся цього робити. Вчора в облраді відбулося засідання комісії, на якій розглядали ситуацію у Львівському будинку органної та камерної музики, але з міськради ніхто не прийшов, що не на жарт обурило високопосадовців.

Щодо голодувальників, то, як видається, на цей протест їх спровокував наставник костелу єпископ біскуп Леон Малий, який вводить в оману парафію. Я по-християнськи співчуваю голодувальникам. Навіть дозволяю, щоб їхня група підтримки – 10-15 осіб – користувалися нашими комунальними послугами. А тим часом активісти римо-католицької громади захопили балкон, на якому вивісили протестний плакат з написом “Ми хочемо Бога! Ми голодуємо! Поверніть наш костел!”.

– У перші дні голодування у мене дуже підвищився тиск – 160 на 110, – сказала кореспонденту “ВЗ” голодувальниця Галина Маковська. – Дуже боліла голова, постійно нудило, я рвала. Але організм поборов цю недугу, і нині почуваюся краще, хоча й мучить спрага. У нас лише одна вимога – щоб костел був костелом. Ніде у світі не слухають органну музику, повернуті спиною до вівтаря (У Будинку органної та камерної музики вівтар та орган розміщаються з протилежних боків храму. – Авт.).

Юліан Винницький каже, що він на своїй землі і може робити, що йому заманеться. До нас вже навідувалися правоохоронці, а вночі заглянув заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів. Запитав: “Навіщо ви це робите? Хіба не розумієте, що є 90 депутатів, які не проголосують за те, щоб віддати вам костел?”. Щодо плаката – то це не наша робота, та дякуємо людям, які нас підтримують навіть у такий спосіб. Я звідси не вийду. Навіть просила, щоб принесли труну – буду у ній спати. Чому у ХХІ столітті у християнській державі закривають костел, парафія якого – 900 осіб?

Якщо ситуація розгортатиметься так і надалі, вважають львівські політики, – можна припустити, що греко-католики також почнуть проводити аналогічні акції в Польщі, вимагаючи повернення собі українських храмів.

Олена ЛАНЬ, Ірина СЕМЕНІВ, Божена ГОРОДНИЦЬКА, Ірина КУШИНСЬКА

Коментар для «ВЗ»

Тарас Батенко, заступник голови Львівської облдержадміністрації

Ситуація, що розвивається, загрозлива для українсько-польських відносин. Римо-католицька громада на чолі з єпископом Малим впродовж року свідомо зволікає з підписанням угоди з Будинком органної та камерної музики про суборенду його приміщення костелом Св. Марії-Магдалини і не платить за комунальні послуги. Жодних законних причин так діяти вона не має. Вважаю, ця проблема штучно створена і може бути розв’язана за участю курії Римо-католицької церкви, зокрема кардинала Яворського. Мені б не хотілося, щоб ситуація накручувалася різними політичними силами в Україні та Польщі, а тим більше виходила на міжнародний рівень. Я говорив з єпископом Мар’яном Бучиком, який є правою рукою кардинала Яворського.

Він пообіцяв підняти і вирішити це питання. Я особисто звертався до Андрія Садового і просив, щоб він зустрівся з кардиналом, але поки що, за моїми даними, ця зустріч не відбулася. Нам не можна затягувати час, треба якомога швидше закрити цю проблему. Це означає, що єпископ Малий мусить діяти в правовому полі, а не користуватися чутками й бажаннями, врешті підписати угоду щодо Органного залу і нормально співжити з ним в межах закону.

“Чому ви самоусуваєтесь від вирішення цієї проблеми?” З таким запитанням кореспондент «ВЗ» звернулася до мера міста Львова Андрія Садового

– Хотів би говорити мовою фактів. Свого часу було багато звернень з проханням передати Будинок органної та камерної музики громаді Римо-католицької церкви, “бо це є наше, ми це будували”. Ми підняли архівні документи і виявилось, що ця будівля була споруджена за кошти громади міста Львова, і завжди надавалася римо-католикам для Богослужінь в оренду. Що ми зараз і пропонуємо. Позиція римо-католиків, на мою думку, є не цілком адекватною. У Ризі також є костел, у якому поруч з концертами відбуваються Богослужіння, і це нікому не шкодить. Ми пропонуємо таку саму модель, але громада чомусь не хоче цього розуміти, а пробує чинити тиск на владу, влаштовуючи ті чи інші акції непокори.

Десь три місяці тому я мав на цю тему розмови з єпископом Малим та кардиналом Яворським і чітко розтлумачив позицію міста. Вона не може бути іншою. Цю позицію підтримує і громада Львова. На жаль, до сьогодні римо-католики не мають бажання укладати відповідної угоди. Ми довго просили їх подати нам свої документи, і коли нарешті отримали від них текст, у ньому йшлося про вимогу проведення Богослужінь щодня – зранку та ввечері. Це означає, що треба закривати відомий у світі органний зал. Ми ніколи на це не підемо. Я просив би римо-католиків поважати усіх львів’ян, у тому числі і представників інших конфесій. Протягом багатьох років громада костелу Св. Марії-Магдалини співпрацює з міським управлінням культури. Спочатку вона просила дозволу робити у Будинку органної та камерної музики Богослужіння раз на місяць, потім трохи частіше, а зараз дійшло до того, аби щодня, і від ранку до вечора.

Ми не заперечуємо, щоб їх проводили щодня вранці – з восьмої до півдев’ятої, поки в органному залі немає репетицій. Плюс у 12 основних свят, коли це робиться ввечері. Будь ласка. Це є мудра позиція, яка має влаштувати всіх. Римо-католицька громада повинна підписати угоду саме на таку оренду приміщення з міським управлінням культури та управлінням охорони історичного середовища, на балансі якого перебуває Будинок.

Я не бачу жодної критичності у ситуації, що склалася. Я бачу небажання однієї зі сторін поважати здоровий глузд та позицію іншої. Я просив би, щоб церковні ієрархи дали своїй громаді правильне цивілізоване розуміння цієї проблеми. Якщо римо-католицьке духовенство стоятиме збоку і спокійно спостерігатиме за тим, що відбувається, – це буде недобре. Наразі я бачив тільки близько десятка звернень кардинала Яворського до Президента України та чільників уряду України з проханням передати їм приміщення Будинку органної та камерної музики у власність. На якій підставі? Розмови про такі речі – дорога не в тому напрямі.

З іншого боку, єпископ Малий постійно співпрацює з начальником міського управління культури та моїм заступником паном Косівим. До цієї роботи активно залучено Генерального консула Республіки Польща пана Осуховського. Він клопочеться з боку римо-католицької громади. Йде нормальна дискусія. Просто хтось хоче зараз використати цю ситуацію у своїх інтересах. І це не правильно. У передчас Пасхи та Великого посту треба виявляти мудрість, терпимість і повагу одне до одного.

– А зараз ви зустрінетесь з кардиналом Яворським?

– Я готовий зустрічатися з ким треба і скільки треба, якщо побачу до цього бажання кардинала Яворського, але сам таку зустріч ініціювати не буду. Моя позиція впродовж останніх трьох місяців не змінилася.

Джерело: “Високий Замок”