Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

[2007 р.] Історична довідка

Дата: 24.12.2007

Тюрма № 1 – на вул. Лонцького (у той час це найбільший комплекс НКВС – на перехресті колишніх вулиць Сапєги, Коперніка i Лонцького)

Починаючи з осені 1939 р. – з початку окупації Львова радянськими військами, у будинку по вул.. С. Бандери №1 розмістилася слідча в’язниця НКВС № 1, із входом по вул. Лонцького 1 (тепер вул. Брюллова), що й дала назву цій в’язниці. Як і всі інші радянські в’язниці, вона була переповнена в’язнями сумління – громадянами Західної України, колишньої Польщі – «ворогами радянської влади». Арештовані зазнавали нелюдських катувань.

Згідно архівних даних ГАРФ, на 10.06.1941 р. У в’язниці № 1 м. Львова, при ліміті 1500 осіб, перебували 3638 затриманих. Починаючи 3 22 червня, «у зв’язку з воєнними діями» при наступі гітлерівських військ, згідно інструкції про «надзвичайний стан», одразу були розстріляні політв’язні, які мали вироки смерті чи великі терміни покарання.

Слідом за ними, через неможливість евакуації ще не засуджених арештантів, згідно розпорядження прокурора області, датоване 26 червня, на виконання письмового розпорядження наркома внутрішніх справ СРСР Л. Берії, засуджені кримінальні злочинці були відпущені, а всі інші в’язні «евакуйовані по першій категорії» – розстріляні.

24.06.1941 р. начальник тюремного відділення НКВС Львівської обл. лейтенант держбезпеки Лерман доповідав начальнику УНКВС по Львівській обл. капітану міліції Дятлову, що по Львівській тюрмі № 1 підлягало розстрілу 1355 осіб, уже розстріляні 924. Звільнено 270 осіб (за побутовими статтями). Були випадки, коли налякана бомбардуванням обслуга в’язниці тікала за межі міста, в’язні за участю представників міського підпілля розбивали заслони і тікали з в’язниці, але це були невеликі групи, карателі незабаром поверталися. Розстріли тривали до останнього дня відступу 30 червня.

У остаточному звіті до Москви на початку липня фігурує число 2464 розстріляних по усіх 3 в’язницях Львова, вивезено 201, залишилося 11546, причому лише у в’язниці № 1 утекли при бомбуванні біля 300 осіб, переважно кримінальники, і залишилися не розстріляними 1366 осіб. Як відомо, в дійсності не розстріляних у в’язницях не лишилося.

Німецькі окупаційні війська, заставши сліди кривавих злочинів, з пропагандистською метою відчинили в’язниці і дозволили громадянам серед вимордуваних до невпізнання тіл розшукувати і хоронити своїх близьких. Так один з масових більшовицьких злочинів, на відміну від багатьох інших, був оприлюднений. Тіла із слідами жахливих мордувань виносили з камер, підвалів, виймали зі свіжозасипаних ям на подвір’ях в’язниць і розкладали рядами.

Поховання неопізнаних тіл з усіх трьох в’язниць проводилися 2-4 липня 1941 р. у масових могилах. Переважна кількість жертв з в’язниці № 1 були поховані на 83 полі Личаківського кладовища, 83 невідомих і 9 окремих – на 55 полі Янівського цвинтаря. Замуровані та закопані таємно останки з санітарних міркувань залишилися тоді на територіях в’язниць.

У лютому-березні 1942 р. німецька окупаційна влада проводила додаткові ексгумації та перепоховання жертв більшовицького режиму з тих самих трьох львівських в’язниць на 55 поле Яновського кладовища. Зокрема, 17-21.03.42 у великих пачках туди були доставлені понад 200 останків, відкопаних на подвір’ї в’язниці на Лонцького. Чи всі останки з цієї в’язниці ексгумовані – невідомо.

У Замарстинівській в’язниці № 2, згідно свідчень очевидців, залишилися невідкриті ями на території та замуровані тіла у підвалах, які через розкладений стан німці переносити не ризикнули. У 1991 р. там з двох ям «Меморіалом» були перепоховані 64 останки.

На відновленій у роки Незалежності єдиній могилі, що збереглася на Личакові, політв’язні в 1996 р. встановили пам’ятник з написом: «Жертвам масового розстрілу громадян України більшовицьким НКВС 26.06.1941 р. в тюрмі на Лонцкого 1. Серед них: українців – 205, поляків – 21, німців – 6, євреїв – 14, росіян – 5. Вічная їм пам’ять». Опубліковані неповні списки замордованих.

Проводиться конкурс на встановлення меморіального комплексу «Стіна пам’яті» на краю 55 поля Янівського кладовища. Ведуться роботи по увічненню пам’яті жертв решти в’язниць.

Інформація з архіву ЛОТ «Пошук»