Глинянський тракт

Від горішньої частини вулиці Личаківської на схід до межі міста простягається вулиця Тракт Глинянський, названа так 1934 року, до того називалася Дорогою до Малих Кривчиць. Між будинками № № 147 і 147-а розташована каплиця Андрія Первозванного УАПЦ, збудована у 2000-х роках. У п’ятиповерховому житловому будинку кінця 1970-х від радянських часів працює продовольчий магазин. Адресу № 152 має Львівська овочева фабрика, яку відкрили у вересні 1966 року. Забудова вулиці – одноповерховий конструктивізм 1930-х років, одноповерхова барачна житлова забудова 1950-х років, п’ятиповерхова житлова забудова 1960-1980-х і 2000-х років, дев’ятиповерхова житлова забудова 1970-х, 1990-х і 2000-х.

Вулицю Козика з Трактом Глинянським з’єднує вулиця Колумба, названа так 1946 року на честь першовідкривача Америки Христофора Колумба (1451-1506), від 1933 року називалася Вотивна. Забудова вулиці – одноповерховий конструктивізм 1930-х років.

Початок вулиці Тракт Глинянський із Личаківською з’єднує вулиця Ромоданівська, названа так 1946 року. Від 1933-го мала назву Королівської Господи, в часи німецької окупації – Артіллеріенґассе.

Паралельно до вулиці Ромоданівської Тракт Глинянський із Личаківською з’єднує вулиця Голинського, названа так 1991 року на честь українського співака Михайла Голинського (1892-1973). Від 1933 року мала назву Бівакова, бо тут розміщувалися війська, які брали участь в українсько-польській війні 1918-1919 років.

Тракт Глинянський із вулицею Козацькою з’єднує вул. Яричівська, названа так 1933 року. Із Табірною Тракт Глинянський з’єднує вулиця Козацька, названа так 1933 року. На фасаді одноповерхового будинку 1930-х років розміщено меморіальну таблицю, яка засвідчує, що тут у 1936-1963 рр. мешкала видатна українська громадська діячка і педагог Олена Степанів.

Паралельно до вул. Козацької простягається вулиця Кошова, названа так 1933 року. Забудова вулиці – одно- і двоповерховий конструктивізм 1930-х років, двоповерхова житлова забудова нового часу. Козацьку з вулицею Тракт Глинянський з’єднує невелика вулиця Табірна, названа так 1934 року.

Вулицю Колумба з вулицею Вільде з’єднує вулиця Ніщинського, названа так 1946 року на честь українського композитора, публіциста та поета-перекладача Петра Ніщинського (1832-1896). Від 1929-го мала назву Копальна бічна, від 1933-го – Верхнє Корсо, від 1936-го – Нусбаум-Гіляровича на честь фундатора львівської зоологічної школи Юзефа Нусбаум-Гіляровича (1859-1917). Забудова вулиці – двоповерхова 1930-х років у стилі конструктивізму, двоповерхова барачна 1950-х років, триповерхова початку 1960-х років, нові житлові забудови 2000-х років.

Вул. Ніщинського з Копальною з’єднує вулиця Казахська, названа так 1963 року, від 1933-го мала назву Горішня. Забудова вулиці – двоповерховий конструктивізм 1930-х років, нові забудови 2000-х років.

Від вулиці Копальної відгалужується тупикова вулиця Вільде, названа так 1993 року на честь української письменниці Ірини Вільде (1907-1982). Від 1934-го називалася Птасьніка на честь польського історика, професора Львівського університету Яна Птасьніка (1876-1930), у 1946-1993 роках – Марата на честь французького революціонера. У будівлі № 41 від радянських часів міститься відділ клінічної лікарні Львівської залізниці. Забудова вулиці – одно- і двоповерховий конструктивізм 1930-х років, нові житлові забудови 2000-х років.

Від кінця вулиці Вільде перпендикулярно відходить вулиця Шишманова, названа так 1992 року на честь болгарського історика та філолога українознавця Івана Шишманова (1862-1928), за радянських часів мала назву Щусєва на честь російського радянського архітектора Алєксєя Щусєва (1873-1949).

Вулицю Вільде з Ніщинського з’єднує вулиця Чумацька, названа так 1950 року, від 1924-го мала назву Спокійна, від 1932-го – Боберської на честь польської публіцистки та педагога Феліції Боберської (1825-1889). Адресу № 2 має меморіальний будинок письменниці Ірини Вільде (1907-1982).

Вулицю Вільде з Чернецького з’єднує вулиця Ялтинська, названа так 1945 року. Забудова вулиці – двоповерховий конструктивізм 1930-х років, нові забудови 2000-х років.

Вулицю Ялтинську з Копальною з’єднує вулиця Коцка, названа так 1992 на честь українського студента Адама Коцка (1889-1910), якого вбили польські шовіністи. Від 1934-го мала назву Левицької, в часи німецької окупації – Віхсґассе, у 1963-1992-х – Василя Коцка на честь західноукраїнського комуніста, члена КПЗУ. Забудова вулиці – одно- і двоповерховий конструктивізм 1930-х років, нові забудови 2000-х років.

Вулицю Коцка з Ніщинського з’єднує вулиця Чарнецького, названа так 1993 року на честь українського церковного діяча, єпископа УГКЦ Миколая Чарнецького (1884-1959). Від 1934 року мала назву Радзішевського, у 1946-1993 роках – Пряма.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 12 червня 2008 року, № 83 (391)