2011 р. Львівські депутати вимагатимуть демонтажу меморіальної таблиці Людвігу фон Мізесу

21 Жов 2011

Звернутися до Галицької райадміністрації із вимогою демонтувати меморіальну таблицю Людвігу фон Мізесу вирішила постійна комісія культури, промоцій, ЗМІ та туризму Львівської міськради. Про це повідомив кореспондент ЗІКу.

Постійна комісія культури, промоцій, ЗМІ та туризму заслухала звернення управління архітектури про погодження встановлення меморіальної таблиці Людвігу фон Мізесу на фасаді будинку № 13 на вул. Академіка В. Гнатюка і не підтримала його, вирішивши натомість звернутися до Галицької райадміністрації з вимогою демонтувати таблицю.

Сталося це не з тої причини, що більшість депутатського корпусу в ЛМР і комісії культури зокрема є представниками ВО “Свобода”, яке із парадоксальною невідповідністю власній назві не поділяє ліберальних поглядів, тоді як фон Мізес є основоположником неолібералізму.

Нагадаємо: нещодавно на будинку № 13 вул. Акад. В. Гнатюка (колишньої Ягеллонської), де свого часу мешкала єврейська родина Мізесів встановили пам’ятну таблицю на вшанування 130-річчя від дня народження Людвіга фон Мізеса (29 вересня 1881, Львів – 10 жовтня 1973, Нью-Йорк) – австрійського економіста, основоположника неолібералізму, засновника новоавстрійської школи економіки, послідовного критика економічної бази соціалізму, глибокий аналіз культури ринкових відносин якого став основою класичної ліберальної перспективи політичної економії та правової держави. Не менш видатним був і брат Людвіга фон Мізеса – Рихард (механік і математик), а також їхній батько Артур, який брав активну участь у будівництві залізниць у Галичині.

Відкриття меморіальної таблиці на будинку, де жила родина фон Мізесів, і де народився Людвіг фон Мізес, ініціювала група журналістів, якій сприяв Центр міської історії, під керівництвом директора Софії Дяк. Центр міської історії сприяв також міжнародній конференції «Економіка й бюрократія у «відкритому суспільстві», яку на відзначення ювілею Людвіга фон Мізеса влаштувало львівське відділення Національної академії державного управління при Президентові України.

До організаційного комітету для встановлення меморіальної таблиці увійшли Олександр Мартинов, редактор відділу Австрійської школи економіки на українському веб-сайті; Володимир Золотарьов, журналіст, політичний оглядач, колишній політредактор «Дня» та «Контрактів»; Петро Білян, журналіст, кандидат історичних наук, редактор відділу «Влада» тижневика «Бізнес»; Марат Якупов, журналіст, кандидат історичних наук; Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна; Василь Хомин, редактор веб-сайту «Вголос».

«Не було офіційної інституції, яка оплатила спорудження цієї таблиці, це внески багатьох людей які підтримали цю ініціативу, що виникла на Фейс-буці», – сказала Софія Дяк на відкритті меморіальної таблиці, де був присутній почесний консул Австрії у Львові Ярослав Наконечний (саме він зняв біле покривало із таблиці встановленої на стіні будинку). Станом на кінець серпня ініціатори увічнення пам’яті зібрали 4322 гривні. Над виготовленням таблиці працював Микола Буник. «І як би там не було, а дошку ми таки відкрили», – написав Петро Білян на сайті «Австрійська економічна школа українською».

Однак оте «якби там не було» означало, що на момент відкриття меморіальної таблиці влада міста не дала усіх необхідних дозволів та погоджень.

Тому депутати Львівської міськради, які входять до складу постійної комісії культури, отримали підстави вважати меморіальну таблицю фон Мізесу за «самобуд» і відмовилися погоджувати її заднім числом. Для того, щоб раз і назавжди привчити громадян до порядку, депутати вирішили звернутися до Галицької райадміністрації з вимогою демонтувати встановлену без погодження таблицю. Вони сподіваються, що це стане уроком для усіх, хто намагається споруджувати щось у Львові в обхід загальних правил. «Досить вже практикувати встановлення пам’ятників із написами, текст яких стає відомим вже після відкриття. Так не повинно бути, якщо ми воліємо жити у правовій державі», – слушно зауважують депутати.

Однак, коли подібна принциповість є вибірковою, депутати наражаються на те, що їхні кроки будуть не сприйнятими за справедливі. Адже не так давно комісія культури мала шанс висловитися щодо незаконності встановлення біля кафе мережі «!Фест» на вул. Сербській скульптурної подобизни іще одного відомого австрійця і уродженця Львова -Леопольда фон Захер-Мазоха. Але, на жаль, цього досі не зробила, що залишається на совісті голови комісії культури Ярослава Музичка, котрому не може бути не відомо, що іще три роки тому департамент містобудування таки визнав бронзового Мазоха встановленим незаконно (тобто без належних дозволів і погоджень), а відтак влада давала припис демонтувати Мазоха із тротуару вул. Сербської коштом замовника.

Коментар Петра Біляна:

«Рідне місто продовжує дивувати. Міськрада сама нічого не зробила для того, щоб вшанувати пам’ять видатного львів’янина Людвіга фон Мізеса, а тепер збирається зламати те, що було зроблено на людські гроші. І головне, все під благородним приводом – привчити українців до порядку. Мушу визнати, що формально комісія має рацію, проте, з іншого боку, за нашими нинішніми законами влада права завжди.

Чому не отримали всі формальні дозволи? Тому що не вкладалися в строки, а саме до дня 130 річчя з дня народження Мізеса (29 вересня). Ідея виникла в березні цього року, доки домовились про відкриття рахунку, доки домовились про співпрацю з Центром міської історії, доки відкрили рахунок, доки почали збирати гроші, то витримати формально всю процедуру вже не було можливості.

Більше того, коли починали збирати гроші ми ще не знали, де саме встановлювати майбутню дошку – точну адресу було встановлено тільки в липні ( До цього була дискусія, де саме встановлювати дошку на будинку діда Мізеса на вул. Староєврейській, чи на корпусі економічного факультету ЛНУ ім. Франка. На яку саме адресу треба було просити дозволи?

Я не можу сказати, що ми ігнорували владу. Ще у квітні ми повідомили міського голову Львова Андрія Садового, що є от така ініціатива щодо вшанування відомого львів’янина Людвіга фон Мізеса, ми самостійно збираємо гроші, беремо на себе оргроботу, але чи не міг би він посприяти проходженню формальних процедур. Мер пообіцяв поставитись з розумінням(

Більше того, дошку не просто намалювали на коліні, була проведена певна робота спеціалістами Центру міської історії Центрально-Східної Європи. Вони звичайно не видають дозволів на встановлення таблиць, але пам’ять про історію міста їхня робота. Подібні дошки вони вже встановлювали, зокрема на честь архітектора Івана Левинського та до ювілею вулиці Богомольця. Так що певний досвід у них був. І особливих проблем (принаймні з естетикою) не виникало.

Тому я сподіваюсь, що здоровий глузд переможе і міська рада погодиться, що меморіальна дошка фон Мізесу не псує образу міста. Зрештою, будь яке рішення міськради повинно стати приводом, щоб львів’яни згадали (чи дізнались) про свого земляка Людвіга фон Мізеса».

«Західна інформаційна корпорація»