2010 р. В історичному центрі Львова може «розтанути» ще одна пам’ятка архітектури

Дата: 10.06.2010. В історичному центрі Львова може «розтанути» ще одна пам’ятка архітектури – біля церкви Марії Сніжної

Біля церкви Марії Сніжної будівельники вирубують дерева та розбивають підпірний мур уздовж трамвайної колії, що пролягає попри Ляльковий театр, на їхніх планах буд. № 2 на вул. Сніжній… не значиться, немов він розтанув, хоча це пам’ятка архітектури. Храм Матері Божої Неустанної Помочі на вул. Сніжній, 1 у Львові втрачає звичний вигляд свого довкілля у зв’язку з реконструкцією прилеглої вулиці Гонти, де міняють інженерні комунікації та настил дорожнього полотна.

До наших днів цей історичний куточок Львова мало змінювався, хіба що у 1960-роках зникла скульптурна композиція Діви Марії XVIII ст., що височіла над вул. Гонти праворуч від входу до костелу Марії Сніжної, заснованого німецькими колоністами у XIV ст. (перша документальна згадка про цей костел як дерев’яний датована 1352 р., від XVII cт. він мурований), який був міським парафіяльним аж до часу посвяти нового храму Вознесіння Діви Марії, тобто щонайменше до 1405 р. За усталеним звичаєм, біля костелу був цвинтар.

За свідченням колекціонера Ігоря Котлобулатова, до збірки якого належить старовинна поштівка із зображенням цього куточка Львова, за свою багатовікову історію львівський костел Непорочного Зачаття Марії Сніжної, що започаткував марійський культ у місті, неодноразово перебудовувався. Останні перебудови та реставрація відбулися у 1888-1892 рр. за проектом Юліана Захарієвича; у 1893 р. стіни храму прикрасили розписи художника Едварда Лєпшого.

Листівка, що її видав Cтефан Вєруш Нємойовскі на початку ХХ ст. переконує: це була єврейська дільниця міста, що підкреслюють стафажні постаті єврейських торговців, які можна зауважити праворуч на першому плані. Тепер із другого плану має на два метри відступити підпорний мур, а з третього, за всіма планами, мав би й зникнути будинок № 2 на вул. Сніжній.

Як прокоментував ЗІКу начальник дільниці № 1 ВАТ ЛСБМУ-1 Юрій Петрович Городиський, під час реконструкції вул. Гонти буде здемонтовано старий мур.

«На 2.10-2.15 м новий мур із буро-набивних паль та парапетних плит буде ближчим до церкви. Стінку робитимемо етапами, по 7-8 м. Новий мур внизу буде облямований лицювальним «рваним каменем». Відтак ширина дороги буде збільшена. Також стане ширшим і тротуар, щоб люди могли вільніше ходити з обидвох боків вулиці. Трамвайну колію ми замінимо на широкоплощинні плити львівського виробництва за чеською «безшумною» технологією.

Водогін діаметром 400 мм також буде перекладений від Театру ляльок до базару «Добробут», ще ми замінимо будинкові вводи водопроводу та будинкові випуски. Зверху буде зроблений благоустрій, насаджено траву та квіти. Пропускна здатність вул. Гонти буде збільшена, адже машини, що з’їжджатимуть згори по правій стороні, зможуть обминати трамвай.

Триватиме реконструкція 90 календарних днів. Для перемощення вулиці ми використаємо стару базальтову бруківку. Її зараз демонтують і зберігатимуть тут же на майданчику біля вагончика під нічною й денною охороною», – сказав Юрій Городиський.

«Доля будинку № 2 на вул. Сніжній зараз вирішується. У проекті він не вказаний. Тобто він мав бути знесений іще раніше. Але чому він ще досі стоїть, і там недавно встановлені пластикові вікна, значить, там іще досі живуть люди, яких міськрада мала відселити, – але це питання до неї. Чи становить будинок якусь історичну цінність, я не знаю, – цю інформацію, думаю, також можна довідатися у міській раді», – порадив Юрій Городиський.

До речі, про знесення цього будинку у Львівській міськраді йшлося іще чотири роки тому, коли з нього планували відселення мешканців як із аварійного. За тодішніми публікаціями ЗМІ, усього у Львові було137 пам’яток архітектури державного значення та 1196 будинків-пам’яток архітектури місцевого значення. Як повідомляла «Гал-info» в.о. начальника управління ЖКГ Львівської міської ради Марія Желізко, упродовж 2005-2007 рр. у Львові було відреставровано 8 будинків-пам’яток архітектури: 3 державного і 5 місцевого значення.

Цікаво, що ремонтно-реставраційні роботи не провадилися щодо жодного з житлових будинків-пам’яток архітектури, мешканці яких потребують негайного відселення у зв’язку з аварійним станом будівель. Це, зокрема, будинки №№ 10, 14 та 16 на вул. Шевській (пам’ятки державного значення) та будинки, що розташовані за адресами: Винниченка,20а, Соборна,15, пл. Коліївщини,1 та вул. Сніжна, 2.

Не менш цікавим був і запропонований у жовтні 2006 р. проект «реконструкції і реставрації з пристосуванням під офіси пам’ятки архітектури ХІХ ст. будинку № 2 на вул. Сніжній у Львові». Проект, висунений Левиком Андрієм Степановичем із управління охорони історичного середовища Львівської міськради, передбачав, що після відселення мешканців у будинку влаштують офіси та «приміщення спеціального призначення».

Очікуваний результат інвестицій (за тодішніми мірками це було 5 млн грн. або ж 1 млн дол., що мали б окупитися за 5 років) – «збереження, реставрація будинку, пам’ятки архітектури, із пристосуванням його під нежитлову функцію». Очікуваним внеском інвестора мала стати «ліквідація аварійного стану; реставрація та реконструкція пам’ятки архітектури ХІХ ст. (перенесення фасадної стіни)». Як і куди ЛМР хотіла перенести фасадну стіну, – ніде не деталізувалося.

28 листопада 2006 року тодішня очільниця управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради Марія Желіско казала, що мешканців з гостроаварійного житла на вул. Сніжній, 2 відселятимуть у новозведений будинок на вул. Полуботка, 94, – «Гал-інфо», «Львівський портал».

25 грудня 2006 року більш ніж однозначно преса писала, що пам’ятку архітектури на Сніжній, 2 таки мають намір знести.

«Внаслідок визнання будинку № 2 на вулиці Сніжній аварійним мешканців намагаються переселити на Сихів у новозведений будинок. Водночас самі мешканці стверджують, що запропоновані їм квартири не відповідають стандартам, а їхній будинок свідомо доводять до руйнування, аби знести.

Інформацію про намір знести пам’ятки архітектури підтвердили. «Плануємо знести частину будинку і завдяки цьому розширити дорогу на вулиці Гонти, – розповів «Газеті» начальник управління капітального будівництва Львівської міської ради Василь Миськів. – Уже відселили декількох мешканців, однак решта бажає отримати помешкання в центрі. Проте ми не маємо змоги зробити це».

Попри намір знести кам’яницю, проблемою залишається нерухомість, яку отримають від міськради жителі Сніжної, 2 в обмін на свої квартири. Вони стверджують, що мають докази, буцім влада зекономила на пропонованих помешканнях. «Ми вимагаємо визнати факт матеріальної та моральної шкоди, завданої діями та бездіяльністю органів місцевого самоврядування, і просимо надати житло, яке реально компенсувало б наші втрати», – наголосили мешканці в листі до редакції.

Натомість керівник управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради заперечує порушення норм під час спорудження будинку на Полуботка. «Будинок, заселитися в який їм пропонують, зведено за всіма державними будівельними нормами. Це нормальні квартири за сучасними стандартами. Ми в жодному разі не пропонували менших», – наголошує Марія Желіско.

Однак проблема переселення стосується не лише влади та мешканців будинку на Сніжній, 2, які потерпають від реконструкції сусідньої вулиці Гонти, а й дотримання законності. У своєму звіті Контрольно-ревізійне управління інформує про виявлені порушення під час реконструкції вулиці Гонти.

Зокрема, незабезпечення з боку УКБ належного контролю за законним використанням коштів на виконання робіт із реставрації та реконструкції, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 258,1 тисячі гривень.

Ці порушення спричинені неправильним застосуванням підрядними організаціями норм і розцінок, невідповідністю в актах виконаних робіт цін на будівельні матеріали та конструкції даним бухгалтерського обліку, завищенням обсягів робіт. Виявлено також неефективне витрачання бюджетних коштів на придбання товарно-матеріальних цінностей понад реальну потребу.

Наприклад, у проектно-кошторисній документації на будівництво трамвайної колії на вул.Гонти передбачено використання 154 залізобетонних плит, проте УКБ закупило аж 431 штуку. Зважаючи на те, що об’єкт уже здали в експлуатацію, потреби в залишку плит немає, отже, УКБ за кошти субвенції придбало 277 зайвих залізобетонних плит на суму 317,6 тис. гривень.

Також виконавчий комітет, порушуючи постанову Кабінету Міністрів України від 18.08.2005 № 765 «Про розподіл субвенції, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам на збереження історичної забудови міст та об’єктів історико-культурної спадщини у 2005 році», якою визначено об’єкти й обсяги їх фінансування, самовільно змінював обсяги фінансування окремих об’єктів. До порушень КРУ зарахувало факт виділення половини із «субвенційних» двох мільйонів на будівництво нового житла для мешканців Сніжної, 2.

У підсумку мільйон гривень, що є замалою сумою для побудови помешкань для восьми сімей, на папері було «додано» до зведення багатоповерхівки на Сихові, яку й без цих коштів збудували б. При цьому отримано можливість знести пам’ятку архітектури, – «Львівська газета».

Також питання відселень із аварійного житла описувала в газеті «Поступ» стаття «Життя у руїнах», вказуючи, що з вул. Сніжної, 2 мають відселити 10 квартир.

Проте, за найновішими повідомленнями газет, будинок начебто не чіпатимуть. Зокрема, на цьому наголошує стаття «Площа, вимощена мільйонами» у газеті «Львівська пошта» з посиланням на керівника ВАТ ЛСБМУ-1: «Попередньо вул. Гонти планували розширити для проїзду автівок з боку бетонної підпори, але для цього потрібно було зрізати ріг одного з житлових будинків. Однак міська рада не змогла виселити всіх мешканців з цього будинку, тож його не займатимуть, а просто поміняють підпору».

І коли це справді так, то на планах, наданих дорожнім будівельникам, проектанти із інституту «Львівдіпрокомунбуд» на вул. Богомольця, 9 у Львові мали б відновити пам’ятку, а Львівська міськрада – подбати про її реальне відновлення.

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»