Осолінеум (№ 2)

Розмір зображення: 800:600 піксел

Бібліотека 1827 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 53].

Бібліотека 1827 р. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Бібліотека Оссолінських 1827 р. (№ 2) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Будинок споруджено на кошти графа М.Осолинського для розміщення заснованих ним бібліотеки і музея [Львов: атлас туриста. – М.: 1989 г., с. 58]. Слід знати, що за статутом це були чисто польські культурні установи, куди суворо не допускалось нічого українського. Після 2 світової війни Осолінеум як польська культурна установа був перенесений до Вроцлава; туди була передана і частина колекцій, яка відносилась до польської культури.

Будинок споруджено на місці кляштору кармеліток взутих (17 ст.) з використанням збережених залишків костелу і келій. В 1817 – 1819 рр. віденський архітектор П.Нобіле розробив проект споруди, який був спрощений і перероблений Ю.Бемом. Роботами керував Ю.Бем (1827 – 1830 рр.), Й.Зальцман (1830 – 1840 рр.), В.Шмідт (1841 – 1850 рр.).

До основного П-подібного у плані об’єму примикає фондосховище – ротонда колишнього костелу, реконструйована Й.Зальцманом. Купол її розписаний в 1845 р. А.Бенедетті.

На торцевому фасаді східного крила розміщена меморіальна дошка діячам “Руської трійці” (1987 р.).

У будівлі № 2 за Польщі містилася бібліотека Оссолінських і музей Любомирських, зараз тут Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника. 1971 року перед закладом встановили пам’ятник Василеві Стефанику за проектом скульптора В. Сколоздри. На фасаді будівлі 1987 року вміщено меморіальну таблицю на честь 150-річчя виходу у світ альманаху “Русалка Дністрова”.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 17 жовтня 2008 року, № 153 (461)