2009 р. Оссолінеум – найбільша бібліотека Львова
Танас Никифорук
Дата: 05.03.2009
На цьому місці в 1638 р. був закладений монастир “взутих” (тобто Нереформованих) кармеліток з костелом Св. Агнеси. У 1783 р. монастир було закрито у зв’язку з секуляризацією, пізніше тут була пекарня і військовий склад. Після пожежі 1804 і 1812 років руїни продали вченому-меценату Ю. М. Оссолінському, який почав їх перебудовувати під науковий заклад з бібліотекою і музеєм.
У 1817-1819 рр. віденський архітектор П. Нобіле викреслив плани нового закладу, які пізніше змінив і спростив інженер Ю. Бем, який з 1827-го по 1830 р. керував будівництвом. Роботи остаточно завершили лише у 1851 р.
Ця архітектурна пам’ятка – один із найкращих зразків класицизму у Львові – складається з двох чітко визначених об’ємів: видовженої, акцентованої колонним портиком і замкненої бічними крилами центральної бібліотечної споруди та будівлі фондосховища – ротонди колишнього костелу. Купол розписав у 1845 р. художник А. Бенедетті. Ліпний орнамент ХІХ ст. прикрашає приміщення рукописного відділу. У ХІХ – І-й пол. ХХ ст. весь науковий заклад мав назву Оссолінеум. Його основу становили бібліотечна збірка і колекція рукописів Оссолінських.
Сюди ж увійшли архіви Любомирських, а пізніше Сапегів, князів Яблоновських, Радзимінських, бібліотеки князів Понінських, Павліковських, графа Станіслава Бадені, графів Фредра, Скарбка і Владислава Козловського. У бічному східному крилі був розміщений музей ім. Любомирських, в якому експонувалися зброя, живопис, нумізматика.
Оссолінеум мав найбагатшу в Польщі збірку гравюр і малюнків (понад 22 тисячі одиниць), а також 720 карт ХVI-XVIII ст. Це була потужна наукова і культурна установа, мала свою друкарню і багато видавала.
У 1939 р. до бібліотеки долучили фонди інших львівських книгозбірень, у тому числі бібліотек НТШ, Народного дому. В Оссолінеумі зберігалися 23 оригінальні роботи А. Дюрера, які в перші дні гітлерівської окупації викрали гітлерівці. Через багато років вдалося розшукати частину аж в Америці, але не повернути.
У 1945 р. на базі Оссолінеума створили Наукову бібліотеку АН УРСР, їй присвоїли ім’я В. Стефаника. Перед входом до бібліотеки у 1971 р. встановили пам’ятник Василеві Стефанику (скульптор – В. Сколоздра, архітектор – М. Вендзелович).
Джерело: “Високий замок”