Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Христос в Емаусі

Христос в Емаусі

Інв. № 1-2307

58x31,5 см.

Реставратор – Мирослава Білецька.

Реставрована у 2003-2005 pp.

Основа ікони складається з однієї липової дошки прямокутної форми. Левкас – клеєкрейдяний, щільний, білого кольору, тонкий. Фарбовий шар – олійний та темперний живопис, попосріблення на німбах, тоноване під золото.

Стан до реставрації

У верхній частині ікони – лущення фарбового шару до левкасу. Горизонтальний кракелюр. Здуття фарбового шару. Пізніші втручання у авторський живопис – тонування в місцях втрат фарбового шару його перемелювання. Потемніння лакової плівки і значні поверхневі забруднення.

Реставраційні заходи

Проведено антисептування. Укріплено фарбовий шар. Знято пізніші перема-лювання авторського живопису. Потоншено потемнілу лакову плівку та усунуто поверхневі забруднення. Проведено тонування в місцях втрат та подряпин фарбового шару. Живопис покрито новим шаром лакової плівки.

Опис

Ікона “Христос в Емаусі” розміщена з лівого боку. Композиція симетрична й умовно ділиться на дві частини. Ліворуч за круглим столом, вкритим білою скатертиною з розкладеним посудом – три постаті: Христос, Лука і Клеопа. По центру – фронтальне поясне зображення Христа. Він одягнений у червоний хітон з широкими рукавами та синій гіматій. Його права рука піднята на рівні грудей у благословляючому жесті, у лівій тримає хлібину. Голова Христа ледь нахилена ліворуч, лик видовжений, вохристої карнації з високим чолом, великими очима, довгими дугоподібними бровами та довгим прямим носом. Пряме темне волосся розділене посередині. Вуса невеликі, борода ледь хвиляста. Навколо голови Христа – золотисте сяйво.

Праворуч Христа сидить середніх літ чоловік з невеликою каштановою бородою та волоссям. Його погляд спрямований до Христа. Одягнений він в оливково-зелений хітон та червоний гіматій. Біля ноги коричнева палиця, сперта об його праве коліно. Ліворуч Христа сидить старший чоловік, зображений у профіль. Його погляд спрямований до Христа. Він має видовжений лик із запалими щоками, високе, зморшкувате чоло, великі очі, довгий, прямий ніс, коротке сиве волосся, пишні бороду й вуса. Одягнений в оливково-зелений хітон та білий гіматій, за плечима світло-сірий капелюх з широкими полями. Руки складені у молитові.

Події відбуваються у приміщенні в будівлі квадратної форми, на тлі масивної стіни з червоним дахом, куди ведуть високі східці. Обабіч споруди – колони, які підтримують трикутний фронтон, оздоблений круглим вікном з рослинним орнаментом. Під фронтоном, на карнизі, напис червоними літерами: Познався ΙΣ ΧΣ по воскресінні Луці й Клеопі в переломлені хліба.

У правій частині композиції – ті самі троє чоловіків на тлі мальовничого краєвиду. У центрі – Христос у світлому капелюсі з широкими полями, одягнений у червоний хітон та синій гіматій. В правій руці тримає палицю, ліва – піднята на рівні грудей. Постать розвернена вліво, голова повернена до сивобородого чоловіка старшого віку, що йде позаду. Він одягнений у світлий одяг, широкополий капелюх. Ліворуч літній чоловік одягнений у вбрання оливкового кольору та червоного. Вказівним жестом правої руки показує дорогу. Усі постаті зображені досить умовно, у вільній манері, напівпрозорими мазками. На передньому плані – струмок з кладкою. Праву частину композиції завершує пишне дерево. Вдалині видно краєвид з елементами архітектури. Горизонт високий, небо з рожевими хмарами.

Література

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 26. Іл. 10. с. табл. X.

Возницький Б. Кондзелевич // Історія українського мистецтва (ротапринтне видання). – Київ, 1964. – Т. 3. – С. 202.

Возницький Б. Творчість українського художника Іова Кондзелевича // Львівська картинна галерея: Виставки. Знахідки. Дослідження. – Львів, 1967. – С. 54.

Сидор О. Ф. Міські краєвиди й інтер’єри у творах Йова Кондзелевича в контексті архітектури Ренесансу // Українське мистецтво у міжнародних зв’язках. – Київ: Наукова думка, 1983. – С. 73.

Сидор О. Ф. Традиції і новаторство в українському малярстві XVII -XVIII століть // Свєнціцька В. І., Сидор О. Ф. Спадщина віків. Українське малярство XIV – XVIII століть у музейних колекціях Львова. – Львів: Каменяр, 1990. – С. 37, 38. Іл. С. 115.

Овсійчук В. А. Майстри українського барокко: Жовківський художній осередок. – Київ: Наукова думка, 1991. – С. 291.

Степовик Дмитро. Історія української ікони X -XX століть. – Київ: Либідь, 1996. – С. 81.

Канарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698- 1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 36.

Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, 2003. – № 1(5). – Ілюстрація на ст. 3 кольорової розгортки.

Скоп Петро. Дослідження іконографічних сюжетів цокольного ряду іконостаса Церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського // Проблеми збереження, консервації, реставрації та експертизи музейних пам’яток. Тези та матеріали доповідей V міжнародної науково-практичної конференції. Київ. 24-27 травня 2005 р. – Київ, 2005. – С. 283, 284.