Старозаповітна Трійця

Інв. № 1-2306.

46,5x41 см

Реставратори – Мирослав Откович, Тарас Откович.

Реставрована у 1998-2001 pp.

Основа ікони восьмикутної форми, складається з однієї липової дошки. Навколо ікони – різьблене ажурно, позолочене і частково посріблене та тоноване під золото обрамлення. Його завершує картуш круглої форми з монограмою імені Ісуса Христа. Левкас білого кольору – клеєкрейдяний, щільний, тонкий. Фарбовий шар – темперний та олійний живопис.

Стан до реставрації

Розтріскування частин обрамлення, незадовільне його скріплення з основою. Втрачено декілька променів навколо картуша над обрамленням. Забруднення основи на звороті. Потертя позолоти та попосріблення. Незначні втрати, лущення та зсідання фарбового шару. Кракелюр середньосітчастий. Значні поверхневі забруднення. Лакова плівка значно потемніла і забруднена.

Реставраційні заходи

Проведено антисептування обох боків ікони. Закріплено рухомі частини обрамлення. Усунуто забруднення на звороті. Укріплено фарбовий шар. Потоншено потемнілу лакову плівку і усунуто поверхневі забруднення з поверхні живопису та обрамлення. Затоновано місця втрат, подряпин та потертя фарбового шару. Живопис покрито захисним шаром лаку.

Опис

Центральними постатями є троє ангелів із складеними сірими крилами, що сидять за столом. У них видовжені лики з невеликими округлими очима, довгим прямим носом та маленькими червоними вустами. Довге кучеряве рудувате волосся спадає на плечі. Навколо голови середнього ангела – гладкий трикутний золочений німб. Позаду – святі Авраам та Сара на тлі архітектурного стафажу.

Ангел посередині з піднятими в благословенні руками зображений у фас. Його голова ледь нахилена праворуч. Одягнений у рожево-чорний хітон, що підперезаний на поясі і підперезаний навхрест на грудях широкою жовтою стрічкою – лорумом. Поверх – зелений гіматій.

Ангел зображений ліворуч у тричвертному повороті до середини композиції. Він благословляє піднятою правицею, у лівій тримає тонкого темно-коричневого жезла, завершеного хрестом. На ньому – жовто-вохристий хітон та темно-червоний гіматій. Навколо голови – гладкий золочений німб. Cipo-голубого кольору крила складені.

Ангел, праворуч, зображений в тричвертному повороті і схилений до середини. Правою рукою благословляє, у лівій він тримає зерцало – зелену велику кулю, увінчану хрестом. Одягнений в блідо-рожевий хітон з широкими рукавами та зелено-жовтий гіматій. Навколо голови – гладкий золочений німб. Перед ангелами – невеликий еліпсоподібної форми стіл з масивною різьбленою фігурною ніжкою, вкритий білим обрусом, на якому розкладено посуд з хлібинами та рибою. Поміж ангелами – Авраам, який тримає тарілку. Це сивобородий чоловік у червоному хітоні. Трохи далі, біля відчинених дверей, Capa зі складеними на грудях руками, одягнена у білу туніку та жовтий плащ. Позаду – великий темно-вохристий будинок з червоним дахом та чорними вікнами. У центрі композиції, позаду середнього ангела – маврикійський дуб з пишною кроною. Позаду лівого ангела – сіро-сині гори. Вище – напис червоною фарбою: ТР(0)[Й]ЦА ПР[Є](С)[ВА]ТАЯ. Тло ікони золочене, гладке.

Література

Драган Михайло, Пєщанський Володимир, Свєнціцький Іларіон. Скит Маняв-ський і Богородчанський іконостас. – Жовкла, 1926. – С. 26. Іл. 10.а. табл. XVIII.

Батіг М. Йов Кондзелевич і Богородчанський іконостас. – Львів, 1957. – Іл. С. 19.

Возницький Б. Іов Кондзелевич // Історія українського мистецтва (ротапринтне видання). – Київ, 1964. – Т. 3. – С. 201.

Возницький Б. Творчість українського художника Іова Кондзелевича // Львівська картинна галерея: Виставки. Знахідки, Дослідження. – Львів, 1967. – С. 47.

Жолтовський П. М. Художнє життя на Україні в XVI -XVIII ст. – Київ: Наукова думка, 1983. – Іл. С. 138.

Słownik artystow polskich.- Lodz, 1986. – T. IV. – S. 82

Овсійчук В. А. Майстри українського барокко: Жовківський художній осередок. – Київ: Наукова думка, 1991. – С. 323. Lv. С. 316.

Сидор О. Ф. Еволюція українського барокового іконостасу. Мистецькі студії. 1991. № 1. С. 32.

Александрович В. Малярське середовище Луцька та навколишніх монастирів біля перелому XVII – XVIII ст. // Волинська ікона. Питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Тези і матеріали наукової конференції, присвяченої 90-річчю П. М. Жолтовського м. Луцьк, 23 листопада – 24 листопада 1994 р. – Луцьк, 1994. – С. 14.

Друль М. Техніко-технологічні дослідження іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського // Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. -Бюлетень – Львів, 2000. – 1(1).- С. 26.

Канарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Ма-нявського (1698-1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упоряд-ник Канарська О. – С. 26. Іл. С. 41.

Лильо-Откович З. Іконографічні особливості структури іконостасу Воздвиженської церкви Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 17, 20.

Сидор Олег. Манявсько-Богородчанський іконостас Йова Кондзелевича: маловідомі аспекти іконографії // Сакральне мистецтво Волині. Матеріали IX міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 31 жовтня – 1 листопада 2002 р. – Луцьк, 2002. – С. 8.

Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, 2003. – № 2(6). – С. 6.

Тимків Любов. Різновиди сюжету “Старозаповітна Трійця” на іконах XVII – XVIII ст. з Волині // Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали X міжнародної конференції, м. Луцьк, 17-19 вересня 2003 р. – Луцьк, 2003. – С. 56.

Виставки

Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698- 1705). Національний музей у Львові. 2000 рік.