Цвинтар у Монте-Гранде (Esteban Echeverría Cemetery)
Цвинтар у Монте-Гранде (Esteban Echeverría Cemetery)
Цвинтар у Монте-Гранде. Локалізація
Відкритий у середині 1970-х років на ділянці, купленій за гроші, що залишились після відкриття пам'ятника Тарасові Шевченкові в Буенос-Айресі. Проект і пляни цвинтаря розробив інженер Ростислав Ільницький.
На цвинтарі є капличка, що визнана архітектурною, історичною та культурною пам'яткою. Каплицю спроектував архітектор Віктор Гриненко у стилі українського бароко. Зведена у 1986—1987 роках. Освячена 11 листопада 1989 року. Ініціаторами будівництва були Василь Іваницький, Борис Вітушинський, Ярослав Тракало та Дмитро Тимочко.
На території цвинтаря знаходиться також пам'ятник полеглим за волю України (координати: 34°51.7920' S, 58°28.7410' W. Пам'ятник побудовано з ініціятиви колишніх вояків Української Дивізії УНА під проводом Степана Тауридзького. Місце під пам'ятник подарувала фундація ім. Т. Шевченка в Буенос Айресі. Проект пам'ятника виконав арх. Костіжо. Пам'ятник збудовано завдяки жертвенній громаді Буенос Айресу. У 2014 р. цей пам’ятник вписаний до реєстру пам’яток історії та культури Аргентини.
За цвинтаром доглядає Фундація ім. Тараса Шевченка.
2014 року на українському цвинтарі в Монте-Гранде відкрили меморіальну дошку в пам'ять Героїв Небесної Сотні та загиблих українських військових на сході України.
2018 року на українському цвинтарі відбулася акція на підтримку Олега Сєнцова та інших політв'язнів.
Зовнішній вигляд цвинтаря в Монте-Гранде
Поховані
На цвинтарі в Монте-Гранде поховано в першій групі поховань (34°51.7630' S, 58°28.7160' W): Ростислава Ільницького (10.06.1910) та Іванну Кишакевич (28.08.1912-06.02.2010), Володимира Котульського (29.08.1925-27.07.1997), інженера Осипа Іваника (30.08.1900-18.11.1965), Євгенію Попель-Іваник (14.01.1913-06.10.1993), Бориса Вітошинського (15.05.1927-21.07.2000) та його дружину Наталію Волчанську-Вітошинську (14.07.1932-24.06.1995). Щодо Вітошинського повідомляється, що він був підстаршиною української дивізії, головою централі «Просвіти», головою філії «Просвіти» в Ляважоль, заступником голови УЦР, заступником голови Центральної Ради, засновником фундації імені Тараса Шевченка, засновником українського цвинтаря, довголітнім головою оселі «Веселка», активним членом українського визвольного фронту. Тут поховані також Галя Деглер Зінько (09.09.1919-30.09.2013) – активний діяч філії «Відродження» в Мунро, Роман Лев Зінько (12.01.1928-04.11.2005) – засновник філії українського товариства «Відродження» у Мунро, протоієрей Іван Демчук (11.11.1919-24.07.2000), Степан Мороз (02.05.1931-29.05.2007), Маруся Патинок-Мороз (10.05.1936-4.01.2019), Осип Ткачук (17.08.1920-2.12.2010), Михайло Василик (20.11.1926-30.10.2017) – викладач Українського католицького університету, автор книги про українців Аргентини, Іван Жибак (19.05.1926-06.03.2010), отець Григорій Герасимович СДБ (23.12.1919-6.09.1995), Юстина Ясенчак (06.11.1915-14.12.1993), Михайло Гнатишин (07.09.1918 (Самбір-12.04.1985, Буенос-Айрес) – за фахом бухгалтер, свідомий український патріот, член Української центральної репрезентації, будівничий пам’ятника Тараса Шевченка, Володимир Кмет (20.12.1920-27.12.1997) та Лідія Фурман (12.08.1925-8.11.2015), Василь Качурак (07.02.1919-07.02.1987), Галина Піонтковська-Тракало (18.01.1929-25.07.1992), Ярослав Тракало (19.08.1923-14.10.2009), Марія Боярська Полянська (13.06.1897-23.10.1982), Василь Косик – вояк української дивізії Галичина, голова визвольного фронту в Аргентині, голови УЦР, голова кооперативу «Фортуна», голова централі «Просвіта» та др. Юрій Полянський (6.03.1892-21.07.1975, вказано що він учасник визвольних змагань, вивчав геологію Аргентини, зокрема високих Анд в провінції Мендоза, лауреат національної премії з геології 1904 р.), його дружина Марія Боярська Полянська (13.06.1897-23.10.1982), Ольга Грегоращук-Грабар (1.10.1926-7.03.1994), Дмитро Грабар (14.04.1926-12.04.2019), доктор Лідія Мокруха-Іваницька (23.03.1929-25.04.1972), др. Василь Іваницький (16.01.1913-27.03.2005) похований на Личаківському цвинтарі у Львові – голова УЦР, організатор фундації Тараса Шевченка та перший її голова, організатор побудови пам’ятників Тарасу Шевченку в Буенос-Айресі, Енкарнасіон, Прудентополісі, Львові, Ялти, організатор Українського цвинтаря в Монте-Гранде, організатор цвинтаря в Монте Гранде, організатор передач станції в «Радіо Насіональ» та «Колонії». Нагороджений орденом за заслуги ІІІ-го ступеня, Президентом України, народжений орденом Володимира Великого, світовим конгресом України. Ярослав Назарик Орлик (18.08.1922-30.05.1991), Анна Дубиняк-Середяк (03.04.1922-05.06.1974), Юліан Середяк (19.10.1918-08.08.2000), Антін Постоловський (17.01.1889-12.07.1990), проф. Євген Онацький (1 (13) 01.1894— 27.10.1979) вказано що він був членом проводу ОУН, Головою УЦР, та його дружина Ніна Онацька (30.03.1895-16.07.1983). Дошку поставило товариство «Відродження», Роман Дрібниця (20.03.1931-17.10.2005) та Богдан Коваль (26.02.1933-26.06.2005).
Друга група поховань (34°51.7670' S, 58°28.6970' W): Ілько Бондар, Анна Мазур, родина Світків, Ірена Козицька, Надія Галига Балащук, Іван Балащук, Іван Перка, Василь Степан Пирка, Любомир Квасний, родина Вовчуків, Митрофан Береговий та Ружа Ящук, Олександр Бурда та Валентина Конашук, Марта Танасійчук-Вінярська, Іван Танасійчук, Іван Голіан, Карлос Антонюк, Хуан Могилевич та Єва Мільчук, Олександра Батюк (Темрюк), Микола Смеречинський, Антоніна Романюк Смеречинська, Володимир Заставний, Марія Триш, Марія Кухарчук, Володимир Харівський, Хуакін Степан Лиховид, Ярослава Корбутяк з жіночої секції філії «Просвіти» в Авелянеді, Феодора Величко, Софія Волинач, Ярослава Грицюк, Михайло Корбутяк та Дарія Любов Корбутяк.
Щодо деяких похованих вказується:
Роман Зінко — голова Українського товариства Відродження в Аргентині та голова Фундації Тараса Шевченка (Аргентина);
Мигель Микитей (17 жовтня 1934 — 20 травня 2017, Буенос-Айрес, Аргентина) — єпископ Буенос-Айреської єпархії Покрова Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви (1999—2010);
Євген Онацький — український енциклопедист, журналіст і науковець, громадський діяч, член Української Центральної Ради, учасник української революції 1917—1921 років, провідний діяч Організації Українських Націоналістів;
Богдан Стернюк (5 жовтня 1906, Заліщики – 23 червня 1996, Буенос-Айрес) – підприємець, пластун, голова першого конгресу українців Аргентини, засновник Союзу купців та промисловців і Товариства українсько-аргентинських високошкільників;
Юліан Середяк (19 листопада 1913, Летня, Дрогобицький район, Львівська область – 8 серпня 2000, Буенос-Айрес) – журналіст, редактор газети «Стрийська думка», власник видавництва «ЮС»;
Юрій Полянський (6 березня 1892, Жовтанці, нині Кам'янка-Бузький район, Львівська область — 19 липня 1975, Буенос-Айрес, Аргентина) — український геолог, географ і археолог. Старшина УГА, перший крайовий комендант УВО.
На цвинтарі Монте-Гранде підготовано форму для відливу пам'ятника Тарасу Шевченку у Львові за проектом скульпторів Володимира й Андрія Сухорських й архітекторів Юрія Диби та Юрія Хромея. Василь Іваницький організував збір коштів та виготовлення фігури поета в Аргентині. Відлиту скульптуру доставили кораблем до Гамбурга, а звідти перевезли до Львова.
Джерела:
Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».