Беріссо м

Беріссо (ісп. Berisso) — місто в аргентинській в провінції Буенос-Айрес, адміністративний центр округу Беріссо. Місто є одним з осередків української діаспори в Аргентині — у місті проживає близько 5 тисяч осіб українського походження.

Перші українці з’явилися у Беріссо у 1897—1903 роках. Переважно вихідці з селян, не маючи кваліфікації й не володіючи іспанською мовою, українці виконували найгірші та найменш оплачувані роботи в місті. Крім селян, до Аргентини прибули українці, які походили з міст і часто мали досвід заробітчанської праці в Європі. Столиця і м. Беріссо як її передмістя стали одним з основних осередків, де вони осіли. Вони стали працювати на будівництві, залізниці, у портах, на підприємствах харчової промисловості, як обслуга та сезонні робітники. Загалом під час першої хвилі міграції до Беріссо прибуло близько 4 тис. українців.

Важливим кроком у збереженні етнічної самобутності було утворення 1924 року в місті Беріссо українського драмгуртка «Молода громада», який пізніше трансформувався у товариство «Просвіта». З часом товариство «Просвіта» стало головним центром українського культурного життя в Аргентині.

У квітні 1933 року у Беріссо при філії товариства «Просвіта» був створений Жіночий Гурток ім. Лесі Українки, який згодом перетворився у Жіночу Секцію. У наступних роках були створені Жіночі Секції в інших місцевостях Аргентини.

1934 року у місті було створено філію товариства «Відродження». При ньому, як і при Просвіті, існували суботні школи українознавства.

1940 року з’явилася перша українська церква у м. Беріссо, яка стала також першою у провінції Буенос-Айрес. При ній діяла школа і дитячий притулок.

1941 року у Беріссо отцем Іпатієм Майкою Чину св. Василія Великого було засновано українську греко-католицьку парафію, яка нині має храми св. Трійці та Успіння Пресвятої Богородиці. 1949 року у місті було створено парафію української автокефальної православної церкви.

У 1945–50-х роках до міста прибула значна кількість мігрантів з України. У середині XX століття були створені монастир і новіціят сестер Василіянок з народною школою і дитячим садком.

1968 року Беріссо відвідував кардинал Йосип Сліпий.

У 1988 на подвір’ї храму Успіння Пресвятої Богородиці встановлено пам’ятник 1000-літтю хрещення України.

17 жовтня 2008 року міська рада міста Беріссо ухвалила резолюцію, якою Голодомор в Україні визнано актом геноциду українського народу[7].

27 серпня 2011 року з нагоди 20-ї річниці незалежності України у місті Беріссо відбулася урочиста церемонія відкриття погруддя Тарасу Шевченку. Погруддя Т. Шевченка, виготовлене місцевим скульптором Карлосом Морейрою на замовлення філії Українського культурного товариства «Просвіта» в Беріссо, було встановлено на площі Альмафуерте, відповідно до постанови Міської ради м. Беріссо № 3246 від 31 травня 2011 року.

Нині у Беріссо є вулиця України, виходить українська радіопередача, при філії «Просвіти» діє українська суботня школа, танцювальний колектив «Зірка», оркестр «Просвіта», при «Відродженні» діє ансамбль українського танцю «Журавлі».

Джерела:

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».