Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Бразилія

У Бразилії українці належать до найстаріших етнічних груп серед іммігрантів.

1895–1897 — до Бразилії приїхали близько 20 тисяч українців, усі — вихідці з Галичини. Агенти італійських пароплавних компаній обіцяли їм дешеві й родючі землі, але, приїхавши в невідому їм досі країну, українські селяни виявили замість чорноземів непрохідні джунглі. Центром українського поселення стало засноване ними місто Прудентополіс (штат Парана).

Ті події змалював Іван Франко у своєму вірші «Гей, розіллялось ти, руськеє горе».

1909–1914 — друга хвиля переселенців — понад 18 тисяч іммігрантів-галичан працювали переважно на будівництві залізниці Сан-Паулу-Ріо-Гранде.

Третя хвиля, під час якої до Бразилії виїхало близько 9 тисяч селян уже не тільки з Галичини, а й з Волині та Полісся (менше — з Буковини і Закарпаття), припала на період між Першою та Другою світовими війнами.

1946–1951 — 4-а й остання велика хвиля української еміграції. Понад 200 тис. осіб, колишніх «остарбайтерів», військовополонених, політичних біженців, вояків Української дивізії СС «Галичина» та інших військових формувань, що воювали проти Росії, прибули до Парани. Окрім Парани, українські емігранти розташувалися також у штаті Сан-Паулу, у місті Сан-Каетану-ду-Сул та у кварталі, що межує з Віла-Зеліна, у столиці штату.

Нині кількість українців у Бразилії сягає п’ятсот тисяч осіб, 96,5 % з яких вже народилися у Бразилії і проживають у штаті Парана.

85 % українців живуть у сільській місцевості. Інша частина українців працює у промисловості, здебільшого меблевій та металообробній та зайнялася вільними професіями (адвокати, лікарі тощо). У країні відомі художники Мігел Бакун та поетеса Олена Колодій, інженер Серафим Волошин, археолог Ігор Швець та нейрохірург Афонсо Антонюк.

70 % українців мешкає в районі Прудентополіса. У місті діє Церква Св. Йосафата, побудована 1928 р. у центрі міста, — це чудовий взірець впливу візантійського стилю. Є асоціації митців, такі як ансамбль народного танцю «Веселка», ансамбль бандуристів «Соловейко», які зберігають спадщину предків — бандура вже протягом століть є символом української народної музики. В місті Прудентополіс наявне українське кладовище R. Cel. João Pedro Martins (-25.218172 -50.974991). Офіційне відкриття Площі України та пам’ятника Тарасу Шевченку у Прудентополісі ( -25.211484 -50.974170) відбулося 3 грудня 1989 р. з нагоди 175-ї річниці від дня народження поета. Постать Кобзаря в повний зріст виконана з бронзи і встановлена на гранітному п’єдесталі. Автором пам’ятника став легендарний український скульптор Лео Мол (Леонід Молодожанин) з Канади.

26 жовтня 1995 р. урочисто відкритий Меморіал української імміграції — він віддає данину одній з основних етнічних груп Куритиби (столиця Парани).

У неділю, 11 вересня 2011 р., після завершення Синоду Єпископів Української греко-католицької церкви, який проходив у Бразилії, відбулися урочистості з нагоди 120-річчя української еміграції у Бразилії. Слід нагадати, що найбільшою релігійною організацією українців Бразилії є Українська греко-католицька церква. Вона опікується українськими емігрантами ще від 1896 року. Сьогодні УГКЦ у Бразилії має 23 парафії, 236 церков, 20 світських священиків і 60 ієромонахів Чину Святого Василія Великого.

Українські церкви діють в Сьєрра до Тігре (1903), (GPS: -25.927790 -50.764046) та Уніао да Вітторіа, Rua Mal Deodoro, 1065, (GPS: -26.230000 -51.086600).

За даними БФ "Героїка в Бразилії поховано настпуних вояків УНР: Гуменюк Василь – козак Окремої запасової півсотні 6-го Кінноголо полку. У 1926 р. мешкав на еміграції у Бразилії. Один з керівників української громади в Сан-Пауло, де й помер і похований.

Долуд Андрій Данилович (1893, Херсонська губ., с. Плетений Ташлик – 06.09.1976, Бразилія, Парана, Куритіба) – полковник, начальник 5-ї Херсонської стрілецької дивізії Армії УНР. Похований: Бразилія, Парана, Куритіба. Маємо фото і координати могили. Шукаємо людину на яку оформлена могила і хто доглядає за нею.

Чопин Гриць (1899, Подільська губ., м. Зіньківці біля Кам’янця-Подільського – 1926, Бразилія) – козак Армії УНР. Покінчив життя самогубством. Похований у Бразилії, точне місце поховання невідоме.

Джерела:

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця"