Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Немирів м

Історичні адміністративні поділи

Переказ говорить, що містечко спершу знаходилось за 3 версти на південь – там, де нині велетенські земляні вали городища, і звалось Мирів. Після розорення цього міста жителі заснували нове містечко і назвали його Немирів. За іншими відомостями, містечко засноване Немирами, яким князі Коріатовичі у к.14 ст. дали деякі місця на Поділля [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9]. В 1775 р. уніати захопили всі 4 православні церкви містечка [там же, с. 90]. З 1781 р. тут знаходився деканат Київської уніатської митрополії [Перковський А.Л. Довголітні люди на Правобережній Україні в 18 ст. – Український історичний журнал, 1966 р., № 2, с. 108].

Сотенне містечко Вінницького полка в 1649 р.

Верховна Рада України постановляє (22.12.1998, № 338-XIV): Включити у межі міста Немирів Немирівського району Вінницької області 126,6 гектара земель Немирівської міської ради, 58,7 гектара земель Великобушинської сільської ради, 340,7 гектара земель Кіровської сільської ради, 80,1 гектара земель Ковалівської сільської ради, 290,9 гектара земель Муховецької сільської ради, 9,3 гектара земель Язвинківської сільської ради Немирівського району.

Історичне населене місце; дата заснування/першої згадки 14 ст. [Постанова Кабінету міністрів УРСР “Про затвердження Списку історичних населених місць України” № 878 від 26.07.2001 р.].

Кляштор бернардинів [Krzyżanowski S. Skorowidz miejscowości byłego województwa Bracławskiego. – Kraków: 1869, s. 39]. Заснований наприкінці 16 ст. [Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994 р., т. 2, с. 137 – йдеться про заснування кляштору бернардинів на Брацлавщині; якщо це не Немирів, то Янів]

Кляштор єзуїтів [Krzyżanowski S. Skorowidz miejscowości byłego województwa Bracławskiego. – Kraków: 1869, s. 39].

В 1626 р. митрополит Іов Борецький освятив православну церкву та затвердив братство в містечку [Сулковский И.Я. Судьбы православия в Подолии в период унии. – Труды Подольского церковного историко-археологического общества, 1916 г., т. 12, с. 15]. Ринкова церква Воскресіння відома з документу 1626 р., що його митрополит Йов Борецький надав протопопу Антонію Васильовичу і братству (ЧИОНЛ, т. 5) [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

Церква св.Миколи була – перенесена у с.Рачки [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

В 1905 р. зафіксовано 3 православних церкви, 1 римо-католицький костел, , 1 лютеранська церква, 7 єврейських молитовних шкіл [Крылов А. П. . – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 243].

В 1905 р. поруч існувало окреме село Лукашівка (2 версти від Немирова, 19 верст від Брацлава) [Крылов А. П. . – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 242]. Судячи з віддалей, це північна частина сучасного Немирова.

В 1905 р. поруч існувало окреме село Мар’янівка (1 верста від Немирова, 18 верст від Брацлава) [Крылов А. П. . – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 242]. Судячи з віддалей, це північна частина сучасного Немирова.

В 1905 р. поруч існувало окреме село Соловинцы (4 версти від Немирова, 21 верста від Брацлава) [Крылов А. П. . – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 244]. Судячи з віддалей, це північна частина сучасного Немирова.

виконкому Вінницької обласної Ради депутатів трудящих № 416 від 6 липня 1957 р. «Про уточнення обліку населених пунктів»: включити в облікові дані адміністративного поділу новоутворені населені пункти і населені пункти, які раніш не були враховані: Селище зал. ст. Немирів — Немирівської селищної ради.

Довідка у Вікіпедії:

Список літератури – на сайті «».