Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

1909 р. Залишки моста на тлі Спаського собору

1909 р. Залишки моста на тлі Спаського…

Розмір зображення: 918:683 піксел

Фото Бориса Костянтиновича Реріха (1885 – 1945) з експедиції 1909 р. (нині зберігається в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії в Києві). Опубліковано 6 листопада 2019 р.

Налево от въезда в город на пригорке расположено место крепости бывшей у города. По краям идут остатки стен и фундаментов. На этот пригорок ведет мост, от которого остались лишь каменные устои (фото № 13). [Із записів Б. Реріха з експедиції 1909 р. ]

На світлині зображено залишки давніх опор моста із закладеними пізніше прохідними арками, сліди яких чітко простежуються, і недбало прорубаним у муруванні з каменю проходом та невигадливою дерев’яною огорожею. В опорах моста також помітні закладені прямокутні чи то ніші, чи то віконця з аркатурними замками вгорі.

Пошуки згадок про міст в літературних джерелах не принесли очікуваних результатів. Утім, історики пишуть, що в X ст. “з появою київських князів в Деревах столицею Деревської землі… стає Вручий (Овруч), на р. Норині. Се був кріпкий замок на крутій горі, з двох боків неприступний, а з двох іньших обгорожений валами (тепер ледве знати їх); крім того, весною і восени місто стає неприступним через болота навколо…” [Грушевський М. С. Історія України-Руси. – К., 1992. – Т. II. – С. 287].

З огляду на це зауваження дуже спокусливим є припустити, що на світлині – міст, який упродовж віків відновлювався на місці саме того історичного моста, перекинутого через глибокий рів до воріт в оборонному мурі фортеці міста, на якому загинув князь Олег, відступаючи під натиском війська свого брата князя Ярополка. Згідно з переказами, за наказом переможця князя Олега було поховано за міським ровом, неподалік від того моста, і насипано великий курган. Цей курган у 1866 р. був замальований художником Струковим і позначений як іще існуючий на схематичному плані центральної частини міста 1869 р. [Памятники русской старины в западных губерниях империи, издаваемые по Высочайшему повелению П. Н. Батюшковым. СПб., 1869. – Вып. 3, 4] [Марія Гончаренко Коментар до світлин архітектурних об’єктів Волині з архіву Бориса Реріха (10.11.2019 р.) ]