Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2008 р. У Херсонес на дегустацію

Микита Касьяненко

Дата: 25.06.2008

У Національному заповіднику «Херсонес Таврійський» (Севастополь) відбувся круглий стіл «Археологічний парк: перспективи розвитку туризму в Севастополі». Учасники дискусії обговорили проект формування першого в Україні археологічного парку, що створюється у зв’язку з дорученням Президента України Віктора Ющенка.

Співробітниками Національного заповідника розроблена програма досліджень і музеєфікації найхарактерніших та найцінніших ділянок. Усього їх знайдено загальною площею близько 500 гектарів, що становить двадцяту частину стародавньої хори, тобто околиць античного городища. Ці території вже захищені Генеральним планом розвитку Севастополя, однак учені продовжують роботу з надання їм статусу заповідних.

Генеральний директор Національного заповідника «Херсонес Таврійський» Леонід Марченко заявив журналістам, що археологічний парк у Севастополі буде не лише першим в Україні, але й унікальним у світі.

«Археологічні парки є в Іспанії, Ізраїлі, Греції, Італії та в інших країнах світу. Але такого багатства й такого збереження пам’ятників, зокрема хори, – ніде немає. Це древні дороги, древні виноробні, садиби, виноградні плантажі. Це все ми повинні дослідити, законсервувати. Хотілося б зробити так: частину ділянки залишимо такою, як вона зараз виглядає, на іншій частині проведемо музеєфікацію, на третій зробимо макети древніх садиб для того, щоб люди там могли відпочивати, проводити дегустацію вин, виготовлених за грецькою технологією».

Створення Археологічного парку на Гераклейському півострові дозволить також вирішити низку соціально-економічних проблем. Зокрема буде створено близько тисячі нових робочих місць. Крім того, закономірно збільшиться кількість туристів, що залучить нові інвестиції у місто.

Генеральний директор розповів, що за дорученням Президента України створена програма розвитку Херсонеса на десять років. Лише 2008 року підписано три розпорядження уряду, останнє з яких передбачає в червні поточного року розглянути в Кабінеті Міністрів України концепцію розвитку Херсонеса на 2009-2018 роки. Буде затверджена Державна програма, під реалізацію якої буде виділено фінансування, за попередніми даними, в об’ємі 350 мільйонів гривень.

«При Національному заповіднику вже створена філія, що називається «Археологічний парк», – розповідає Леонід Марченко. – У ньому створюватиметься науково-експозиційний підрозділ. Йде розробка концепції парку. Рішенням міськради частина території, де розташовані хори, передані з комунальної власності в державну. Ми вже шукаємо інвесторів для створення археологічних містечок, школи археології».

Створення археологічного парку вимагає значних витрат. Лише роботи з укріплення берегу, за оцінкою фахівців, обійдуться заповіднику в 200 млн. грн. Це дозволить врятувати древнє городище від наступу моря. А хори Херсонеса – це розмежовані території площею в 10 тис. гектарів плантажів. Учені заповідника планують отримати для держави десь 400 гектарів. Провести навіть на частині цієї території розкопки, музеєфікацію, побудувати макети садиб – це робота не на рік і не на два, яка обійдеться в сотні мільйонів гривень. Але без цього не можна вести мову про номінування до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Адже лише після цього в Севастополь можуть прийти інвестори світового рівня, які готові вкласти значні кошти. Так, за даними Леоніда Марченка, американці заявляли про готовність виділити млн. для облаштування лише однієї ділянки хори № 10. На цій ділянці в Юхариній балці вже досліджено кілька древніх садиб, там планується створити ядро парку, яке включало б візит-центр (комплекс з обслуговування туристів, з екскурсійним бюро, музейним магазином, інтерактивною павільйонною експозицією).

Крім розкопаних і законсервованих садиб, наявні розкрита ділянка древнього плантажу, дороги, а також будуть копії-реконструкції древніх садиб із відновленими системами виноградників і садів. Умову інвестори висувають одну – потрібен державний акт на землю, аби вони бачили, що це музейна територія, а не міська. До того ж допомога музеям, включеним до списку світової спадщини ЮНЕСКО, існує на правах добродійності й не є комерційним проектом.

«Але не виключено, що разом із тим тій самій десятій ділянкі будуть зроблені макети садиб, буде відтворена древня виноробня, продаватиметься вино, випускатимуться керамічні вироби, адже це і користь людям, і отримання коштів для подальшого розвитку парку…» – сказав журналістом Леонід Марченко.

Джерело: “День”