Особняк (№ 2)

Наталя Стависька

Особняк, кін. 19 ст. (архіт.). Вул. Покровска, 2.

Двоповерхова, цегляна, Г-подібна за планом споруда розташована на розі вул. Покровскої та Покровської площі. Значний перепад у відмітках між Покровською та паралельною до неї Кузнечної вулицями зумовив наявність цокольного поверху зі входом з боку Покровської площі.

Внутрішнє планування поверхів споруд взаємопов’язане з їх функціональним призначенням. Цокольний і перший поверхи були відведені під склади та торгові приміщення. Про це свідчать наявність окремих входів, великі вітринні вікна, а також розміри самих приміщень. Другий поверх був житловий. Він мав два входи зі сходами, котрі ведуть на другий поверх: урочистий з боку вулиці Покровської та чорний – з подвір’я.

Північно-східний і південно-східний фасади розкріповано невеликими ризалітами на всю висоту споруди. Головним, безсумнівно, був південно-східний фасад, що виходить на вул. Покровську, акцентований розкріповкою на три віконні осі, та має, зокрема, урочистий вхід. Ліворуч від виступу розташований проїзд на подвір’я, праворуч – окремий вхід у торгові приміщення. Наріжна частина споруди за планом гостра, акцентована розкріповкою, котра налічує по одній віконній осі кожного з двох фасадів. Центральна симетричність композиції північно-східного фасаду, що виходить на Покровську площу, крім розкріповки, була підкреслена балконом другого поверху, що охоплював три вікна середнього виступу. Балкон не зберігся, дверний отвір перероблено на віконний. Усі віконні та дверні перемички як першого, так і другого поверхів, а також цокольного – лучкові.

Розбіжність функціонального призначення відображено й у декоративному оформленні фасадів поверхів споруди. На першому поверсі тільки ті площини розкріпованих стін, що виступають, оброблені широким рустом; поглиблені площини гладенькі. У декорі тих площин другого поверху, що виступають, використані поодинокі та паровані безордерні пілястри, розподілені на дві нерівні частини горизонтальними перехватами, фільонки у підвіконних стінках, сандрики, руст. Велику увагу приділено завершенню споруди. Крім розкріпованого карнизу складного профілю над тими площинами стін, що виступають, розташовані аттики барочного типу з металевими гратами паркану даху між ними.

Художній метал, що зберігся, представлений мереживним козирком головного входу на південно-східному фасаді.

На момент обстеження в будівлі міститься одне із приміщень обласного краєзнавчого музею.

[Дейнека А. И. Памятники архитектуры Сумщины : путеводитель / А. И. Дейнека. – Х., 1989. – С. 64.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 132 – 133.