Кляштор домініканців

Розмір зображення: 800:600 піксел

Фото І. Ю. Парнікози, 25 грудня 2021 р.

Згадка: [Krzyżanowski S. Skorowidz miejscowości byłego województwa Bracławskiego. – Kraków: 1869, s. 57]. Кляштор домініканців збудовано у 1569 р. Можливо, від нього лишилася частина стіни на обриві над Богом [Малаков, с. 70] Новий кляштор і костел св.Михаїла збудовані на старому місці в 1740 – 1752 рр. (ктитор Міхал Калитинський). Кляштор закрито у 1833 р. [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 283 – 284]. Кляштор закрито в 1831 р. [Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994 р., т. 3, с. 224]. Парафіальний костел існував у 1772 р. [Litak S. Kościół łaciński w Polsce około 1772 r. – Rzym-Lublin: 1991.]. Кляштор домініканців з костелом св.Михаїла, який одночасно був парафіальним. Мурований костел збудовано у 1752 р. В ньому був чудотворний образ богородиці. Після скасування кляштору костел діяв як парафіальний. Парафія діяла в 1850 р. [Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. – Lublin: 2000, t. 1, cz. 1, s. 22].

В 1990-х рр. фабрика пластмас (виготовлення кришок та побутових виробів) перестала працювати. Будівля колишнього костелу та кляштору почала перетворюватися на руїну. Ініціативна група місцевих католиків розпочала старання про повернення храму громади. Це було дуже важким завданням враховуючи, що в частині кляштору мешкали люди, а стан решти об’єкту вимагав великих вкладень.

Втім, на початку 1990-х рр. костел було передано громаді, яку взяли під свою опіку місіонери облати. При розчистці крипти костелу було знайдено кістки захоронених тут людей, які імовірно є жертвами репресій. Після цієї знахідки виникла ідея створити в головному нефі костелу музей пам’яті мучеників за віру. На це було отримано фінансування з Польщі, тож 2019 р. відкрився музей мучеників за віру. Було замінено дах головного нефу костелу та розібрано дубову перегородку, яку було зведено під час перебудови костелу під фабрику. Внаслідок цього сучасний центральний неф поділений на два поверхи (ще одну перегородку демонтувати було важко з технічних причин). Таким чином, в верхньому об’ємі залишилися фрагменти стін, олтаря, склепінь та фресок вихідного костелу. Зокрема, збереглося зображення Архангела Михаїла. На реставрацію усього цього поки немає коштів. Наразі храм діє в лівому нефі костелу. Парафія не велика – біля 30 людей.

Віталій Руденко Як на Вінниччині "воскресає" костел, вівтар якого комуністи перетворили на нужник (24.06.2017 р.)

План костелу:

Урсу Н.О. . – Молодий вчений, 2015 р., № 8 (23), частина 2, с. 145 – 148.