Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Поселення з церквою і некрополем

О.В. Лисенко, І.Б. Тесленко

На південно-західному схилі гори Шарха (Шурга), розвинене – пізнє середньовіччя. Об’єкт знаходиться на північно-східній окраїні с. Запрудне (колишн. Мілярі, Дегерменкой), приблизно за 1,2 км від центру села, біля штучної водойми (місцева назва – «Рівне озеро»), на лівому березі струмка Хапанин-Озєнь, на південному схилі пагорба Магрєч-Хир (південно-західний відріг гори Шарха), на висоті близько 450-500 м над рівнем моря, приблизно за 2,7 км від берега моря, в урочищі, відомому серед місцевого населення під назвою «Кільсе-Малє».

Відкритий О.І. Домбровським у 1965–1968 рр. [Домбровський, 1969, с. 19]. Розкопки не проводились.

У межах поселення помічено руїни однокамерних хатин на штучних терасах. У його нижній частині (коло сучасного озера на колишньому тютюновому полі) – залишки храму і некрополя. Церква була складена з місцевого каменю із застосуванням архітектурних деталей з вапняного туфу на тиньку. Серед могил позначено «плитові». Руїни храму і некрополь порушено оранкою та грабіжницькими розкопками. Серед знахідок (підйомний матеріал) – уламки червоноглиняних керамід, фрагменти кухонних (червоноглиняних і коричневоглиняних) та столових (поливних) посудин, уламки скляних лампад. За цими артефактами об’єкт приблизно датується Х–XV ст.

Література:

Домбровский О.И. Cводный отчет о работе Южнобережного отряда Отдела археологии Крыма Института археологии АН УССР в 1965–68 гг. // Отчет об археологических исследованиях на ЮБК с 1965 по 1969 гг. – Симферополь, 1969. – Архив Крымского филиала Института археологии НАНУ. – Инв. № 547. – Папка 911. – С. 1–45.

Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 596 – 597.