1967 р. Метопи

Розмір зображення: 800:459 піксел

Цікавим зразком органічного злиття скульптури з архітектурою є також метопи костьолу в Жовкві (тепер Нестеров). Хоч тематика їх із зображеннями озброєних вершників, порівнюючи з барельєфами метопів Успенської церкви у Львові, має зовсім інші особливості й відповідає войовничим смакам феодала – засновника міста й костьолу, відчувається подібність прийомів розміщення та виконання сюжетних сцен. Пояснюється це тим, що після смерті Павла Римлянина на будівництві Успенської церкви працював Амброзій Прихильний, який будував і костьол у Жовкві (див. розділ «Архітектура»). В трактуванні скульптур на фризі у Жовкві помітно, як і в Успенській церкві, два підходи, дві манери виконання. Якщо картуші та емблеми геральдики виконані підкреслено пластично, то зображення вершників зроблено площинно. їх ніби вирізано з грубої дошки, поверхню якої лише трохи заглиблено залежно від специфіки зображення. Тут відчувається рука місцевого майстра (с. 136).

Метопи костьолу у Жовкві. Перша половина XVII ст.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 135.