Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Сатанів смт

Історичні адміністративні поділи

М-ко згадується з 1404 р. Сильно спустошене татарами у 1531 р. Магдебурзьке право надане у 1641 р. У квітні 1676 р. місто сильно спустошили турки. У 1722 р. коронний гетьман Адам-Миколай Сенявський збудував нові укріплення з кам’яних мурів та башт. У 1756 р. тут був з’їзд єврейських рабинів для суду над франкістами. Був земляний вал, який тягнівся з південного сходу до Збруча і переходив на галицький бік [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

Історичне населене місце; дата заснування/першої згадки поч. 15 ст. [Постанова Кабінету міністрів УРСР “Про затвердження Списку історичних населених місць України” № 878 від 26.07.2001 р.].

В 1905 р. поруч існувало окреме село Войтовина (3 версти від Сатанова) [Крылов А. П. Населённые места Подольской губернии. – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 87].

В 1905 р. поруч існувало окреме село Гербанівка (1.5 версти від Сатанова) [Крылов А. П. Населённые места Подольской губернии. – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 87].

В 1905 р. поруч існувало окреме село Сатанівська Юридика (2 версти від Сатанова) [Крылов А. П. Населённые места Подольской губернии. – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 91].

23 листопада 1436 р. польський король Владислав 3 перевів 12 сіл подільського воєводи Петра Одровонжа на німецьке право: Сатанів, Стриєва, Стриївка, Постоловці, Іваниківці, Зинківці, Гринечка, Гримечко, Заниче, Бузиківці, Чеси, Мешаків [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 247].

В.Михайловський пропонує такі локалізації:

1. Сатанів Городоцького району.

2. – 3. не вказує.

4. Постолівка Волочиського району;

5. не вказує.

6. Зіньків Віньковецького району.

7. не вказує.

8. Грим’ячка Віньковецького району.

9. Загінці Деражнянського району.

10. Божиківці Деражнянського району.

11. Чехи Старосинявського району.

12. Мізяків Калинівського району Вн.

2 – 3:

Щодо локалізації Стриєвої і Стриївки (Stryowa, Stryowka). Я знайшов три відповідника:

1. м-ко Стрижавка і с.Слобода-Стрижавська Вінницького району Вінницької обл.;

2. с.Стриєва Новоград-Волинського району Житомирської обл.;

3. с.Стриївка Збаразького району Тернопільської обл.

Дві останні назви є ближчими до тексту грамоти, але географічно далекими від подільського комплексу володінь П.Одровонжа. Питання потребує додаткового вивчення.

4:

Слід також зважати, що є с.Постолівка у Гусятинському районі Тернопільської обл.

5:

Про які саме Іванківці йдеться – здогадатись не просто (їх є на Поділлі шість). З огляду на геогрфічну близькість можна припустити, що це Іванківці Сатанівські (6 км).

7:

Що таке Гринечка – неясно. Є село Гринячка в Хотинському районі, але воно до Польщі не належало.

9:

Фонетично ближче – с.Зяньківці того ж Деражнянського району.

[М.Жарких, 18.02.2009 р.]

7 березня 1440 р. польський король Владислав 3 підтвердив право Петра Одровонжа зі Спрови володіти селами, наданими йому королем Владиславом 2:

Сатанів з належними до нього селами Яблонів, Стриєва, Пастоловці та Горчовка;

Зіньковче з належними до нього селами Крімечка, Бессукойче, Мезаков, Скварніче;

Нижній Мукарів, що зветься також дворище багатого Яцуша – у Смотрицькому повіті;

Чехи у Летичівському повіті Подільської землі [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 253].

Яблонів і Стриєва лишаються невідомими; Горчовка – це сучасне с.Борщівка (12 км на схід від Сатанова).

Крімечка – Грим’ячка (5 км від Зінькова).

Бессукойче – Божиківці Деражнянського району (19 км від Зінькова).

Скварніче – можливо, с.Гірчична Дунаєвецького району (22 км від Зінькова).

[М.Жарких, 27.02.2009 р.]

Кор[оль] Володислав потверджує за Петром Одровонжом села на Поділлі, надані йому Ягайлом, 1 марта 1440 p. [Грушевський М. С. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), № 35].

24 серпня 1444 р. польський король Владислав 3 на прохання Петра Одровонжа перевів села Сатанів і Зіньківці на міське право, і разом із зазначеними 17 селами перевів їх на німецьке право [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 265].

Церква св.Іоана Богослова була у 18 ст. у селі Богословка, пізніше не існувала [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 896 – 900].

В 1905 р. поруч існувало окреме село Богословка (1.5 версти від Сатанова) [Крылов А. П. Населённые места Подольской губернии. – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 87].

Церква св.Миколи була у 18 ст. Згоріла на п.19 ст. і не відновлювалась. Її церковище було біля Благовіщенської церкви [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 896 – 900].

Церква Успіння була у 18 ст.; пізніше не існувала [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 896 – 900].

Дмитро Полюхович Без Змія та легіонерів (13.10.2015). – zbruc.eu

“Траянів” (він же “Зміїв”) вал, що проліг у межиріччі Збруча та Смотрича – найбільша та найзагадковіша історична пам’ятка Надзбруччя.

Список літератури – на сайті «Знання про Україну».