Гулак-Артемовський Семен Степанович

Гулак-Артемовський (справжнє прізвище – Артемовський) Семен Степанович [4(16).02.1813 р., містечко Городище, тепер місто Черкаської обл. – 5(17).04.1873 р., Москва] – український і російський оперний співак, композитор, драматург. Походив з родини священика. Навчався в 1824 – 1830 рр. в Київському духовному училищі та в 1835 – 1838 рр. в Київській духовній семінарії.

У 1838 р. був запрошений російським композитором М.Глинкою за рідкісний голос до придворної капели. М.Глинка керував навчанням талановитого юнака, познайомив його з визначними діячами мистецтва. На формування прогресивного світогляду митця великий вплив мав Т.Шевченко, з яким його зв’язувала багатолітня дружба. Восени 1839 р. М.Глинка, О.Даргомижський та М.Волконський влаштували концерт і на зібрані таким способом кошти послали Гулака-Артемовського до Італії для вдосконалення вокальної майстерності. Як співак Гулак-Артемовський дебютував у 1841 р. у Флорентійському оперному театрі. Повернувшись у 1842 р. до Петербурга, вступив у трупу імператорських театрів. В 1842 – 1864 рр. виступив у багатьох провідних партіях.

У 1851 р. Гулак-Артемовський зробив першу спробу в галузі драматургії, скомпонувавши інтермедію «Українське весілля», що йшла на петербурзькій сцені в бенефіс автора і мала успіх. Наступного року у бенефіс Гулак-Артемовський поставив власний водевіль «Ніч напередодні Івана Купала», де виконував пісню «Гуде вітер вельми в полі» (музика М.Глинки, слова В.Забіли). На основі українських народних сюжетів і пісенного фольклору писав композиції типу вокально-хореографічних дивертисментів і комедій-водевілів. Гулак-Артемовський – автор музики до драми «Кораблебудівники» (1853 р.), романсів, пісень «Стоїть явір над водою» (присвяченої Т.Шевченкові), «Спать мені не хочеться» та інших.

У 1862 р. створив лірико-комічну оперу за власним лібретто «Запорожець за Дунаєм» (вид. 1863 р.). Сценічне життя твір Гулака-Артемовського почав у Маріїнському театрі в Петербурзі в 1863 р. Партію Карася співав автор. Згодом опера йшла у Великому театрі в Москві. На українській сцені вперше поставлена М.Кропивницьким в 1884 р. у трупі М.Старицького. У цьому творі Гулак-Артемовський змалював українські народні типи, передав багатство народних мелодій, яскраво зобразив колоритні побутові сцени. «Запорожець за Дунаєм» – справжня реалістична [? сентиментальна ?] українська опера, пройнята народністю, гуманізмом, щирою любов’ю до простих людей. Царська цензура забороняла постановку її на сцені протягом 20 років.

За свідченням сучасників, Гулак-Артемовський був талановитим художником-мініатюристом. Він склав і «Статистико-географічні таблиці міст Російської імперії» (1854 р.) та проект петербурзького водопроводу (1858 р.). На Україні бував в 1843 р. (для добору співаків) та в 1850 р. з італійською оперною трупою. В Городищі в 1966 р. створено літературно-меморіальний музей Гулака-Артемовського, встановлено пам’ятник.

Література:

Стеценко Л. На захист Івана Карася. – К.: 1964 р.

Кауфман Л.С. С.С.Гулак-Артемовский. – М.: 1973 г.

Л.Ф.Стеценко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія. – К.: 1988 р., т. 1, с. 516 – 517.