Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Маркович Опанас Васильович

Маркович Опанас Васильович

Розмір зображення: 650:952 піксел

Маркович Опанас Васильович (1822 – 1867 рр.) – український фольклорист і етнограф, життя і праця якого тісно пов’язані з Черніговом. Народився в с.Кулажинцях (тепер Гребінківського району Полтавської обл.). У 1846 р. закінчив історично-філологічний факультет Київського університету.

За участь у Кирило-Мефодіївському товаристві в 1847 р. О.В.Маркевича вислали до м.Орла під нагляд поліції. Служив там молодшим помічником управителя губернської канцелярії. Одержав дозвіл повернутися на Україну.

З лютого до червня 1851 р. разом з дружиною М.О.Вілінською (Марко Вовчок) мешкав у свого брата Василя Васильовича Марковича, який працював у лісництві с.Сорокошичі Остерського повіту (тепер Козелецького району). Тут він записував народні пісні, приказки, приповістки, характерні вислови селян (деякі з них згодом опублікував у «Черниговских губернских ведомостях»). На Остерщині записав варіант відомої думи про брацлавського полковника Данила Нечая, а також історичну пісню про Івана Бондаренка. Протягом літа й осені мандрує по селах Чернігівщини й Полтавщини. Зокрема, побував у Борзні, Конотопі, Прилуках, Ніжині. У листопаді – грудні зупинявся в М.Номиса (справжнє прізвище Симонов М.Т., 1823-1901) – українського етнографа, фольклориста, письменника і педагога.

З кінця 1851 р. працював коректором газети «Черниговские губернские ведомости» і водночас збирав фольклорний матеріал і публікував його в газеті, сприяв публікації матеріалів з історії, статистики, брав активну участь у культурному житті міста.

У березні 1853 р. переїхав до Києва, а в серпні – вересні 1854 р. знову на Чернігівщині – у Качанівці в маєтку В.В.Тарновського робив опис панських володінь і продовжував збирати фольклорні матеріали. Відвідав Ніжин у кінці 1858 р.

Потім до 1860 р. жив у м.Немирові, у 1860 – 1861 рр. – в Петербурзі (працював у редакції журналу «Основа»). Зустрічався з Т.Г.Шевченком, І.С.Тургенєвим та іншими.

З 1861 р. мешкав у Чернігові та Новгороді-Сіверському, служив мировим посередником, займався фольклористикою та етнографією, брав участь у музично-драматичному театрі, керував аматорськими гуртками. Багато зібраних О.В.Марковичем матеріалів опубліковано у виданнях А.Л.Метлинського, М.Номиса, В.Б.Антоновича, М.П.Драгоманова, в «Записках Черниговского статистического комитета», в газеті «Черниговские губернские ведомости». Зокрема, у виданому А.Л.Метлинським збірнику «Народні південноросійські пісні» (К., 1854) вміщено пісню «Про Нечая» за підписом О.В.Марковича.

В 1857 р. Маркович написав музику до п’єси І.П.Котляревського «Наталка Полтавка», яку згодом поставив в Чернігові силами місцевих аматорів театрального мистецтва. Головна праця «Украинские пословицы, поговорки и тому подобное» була видана М.Номисом в 1864 р. в Петербурзі. Помер 1.09.1867 р. в Чернігові.

Джерело: Чернігівщина: енциклопедичний довідник. – К.: 1990 р., с. 433 – 434.

Опанас Маркович (1822 – 1867) – етнограф, фольклорист, громадський діяч, чоловік М.Вілінської (Марка Вовчка). Був запрошений В.Тарновським-старшим для статистичного опису володінь і влітку 1854 року провів у Качанівці разом з дружиною близько двох місяців. Багато часу вони тоді приділили записуванню фольклору. Автографів подружжя Маркевичів в альбомі немає. А проте перебування їх у Качанівці документально засвідчено.

(Г.Петренко, Качанівські студії)