Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Лариса Гаврилюк, Світлана Панькова, Ірина Тарутінова, Євген Шпак

541.21. Житловий будинок «Роліт» 1931 – 34, 1935 – 39, в якому проживали відомі діячі культури (архіт., іст.).

Вул. Б. Хмельницького, 68. На розі з вул. М. Коцюбинського, домінує у навколишній забудові.

Розташований на місці історичної садиби, первісна забудова якої зберігалася до кін. 1920-х рр. і складалася з чотирьох споруд: двох будинків на межі з вулицями, один з яких був наріжним, та двох флігелів на правій та лівій межах ділянки.

У кін. 1920-х рр. стару забудову знесено. На звільненій території запроектовано будівництво нового багатоповерхового житлового будинку ЖБК «Роліт» (кооперативу робітників літератури) на 56 квартир. Споруджувався у дві черги.

1930 – 31 проект першої черги виконано архітекторами В. Кричевським і П. Костирком, 1935 проект другої черги – арх. М. Сдобнєвим. 1931 – 34 побудовано корпус у стилі конструктивізм на вул. М. Коцюбинського з відхиленням від проекту – наріжну частину об’єму з циліндричним еркером не реалізовано. 1935 розпочато другу чергу будівництва, 1936 – 39 до корпусу на вул. М. Коцюбинського прибудовано шести-, семиповерховий наріжний об’єм на червоній лінії вул. Б. Хмельницького.

Корпус по вул. М. Коцюбинського має від п’яти до семи поверхів, на підвалі, в плані прямокутний, із ступінчастими виступами, багатосекційний. Перекриття пласкі, дах кожної секції дво-хилий. Цегляний, у 1980-х рр. лицьовий фасад обкладено плиткою, дворовий фасад тинькований, пофарбований, цокольний поверх оброблено під «стрічковий» руст «шубою». Вікна прямокутні, об’єднані гуртами. В місці прилягання до наріжного корпусу розміщено лоджії з балясинами балконів.

Загальна об’ємно-планувальна структура шести-, семиповерхового корпусу вздовж вул. Б. Хмельницького складається з трьох об’ємів, один з яких має аркову перголу, де, за задумом автора, мало бути розміщено відкрите літнє кафе. Пізніше аркові отвори були засклені. За планувальною композицією являє собою один блок з двома чотири- і п’ятикімнатними квартирами на кожному поверсі. По центру об’єму – тримаршовий сходовий вузол, а також двомаршові сходові клітки з боку двору. П’ятикімнатні квартири запроектовано за принципом анфіладності, де винятком є дитяча кімната, розміщена окремо, в глибині квартири.

Фасади тиньковані, пофарбовані, чолові оздоблено розміткою під руст, цокольний поверх – високоякісним сірим грубоколотим гранітом з коростенського кар’єра. В оздобленні фасадів цієї частини будинку використано елементи класицистичної архітектури – півциркульні вікна з наличниками і замковими каменями, лопатки, пілястри, орнаментальні композиції. Центр чолового фасаду виділено шістьма пілястрами композитного ордера, які підтримують прямокутні парапети. Балкони прямокутні, різної довжини, спираються на фігурні цементні кронштейни. На рівні шостого поверху проходять міжповерховий та вінцевий профільовані карнизи, підкреслені дентикулами. Рядові вікна прямокутні, вікна аттикового поверху перголи – з півциркульними перемичками та лиштвами, завершеними замковими каменями. Міжвіконні простінки оформлено простими пілястрами, підвіконні фільонки прикрашено низкою балясин. Між вікнами сьомого поверху – прямокутні вставки, виконані в техніці, яка нагадує сграфіто.

В інтер’єри житлових приміщень було введено оздоблення ліпленими гуртами, карнизами. На стелі головного вестибюля зберігся плафон, поле якого декоровано шестикутними кесонами з ліпленими розетками у центрі.

В архітектурі будинку чітко простежуються характерні стильові особливості розвитку радянської архітектури кін. 1920-х – серед. 1930-х рр., використання стилю конструктивізм і форм класицистичної архітектури.

У будинку проживали відомі діячі культури.

На фасадах будинку вздовж вул. Б. Хмельницького і М. Коцюбинського встановлено меморіальні дошки:

Б. Антоненку-Давидовичу (1994; бронза, горельєф; ск. Б. Довгань, арх. Ф. Юр’єв);

Л. Вишеславському (2005; бронза, барельєф, ск. О. Миловзоров);

С. Голованівському (1992; бронза; арх. В. Дормидонтов);

А. Головку (1975; бронза, горельєф; ск. М. Вронський, арх. В. Гнєздилов);

Олесю Гончару (1996; бронза, горельєф, скульптори В. Бик, Р. Найда);

Д. Гофштейну (1994; бронза, барельєф; ск. В. Сівко);

М. Дубову (1987; бронза, барельєф; ск. М. Рапай, арх. В. Єлізаров);

Л. Забашті (2003; бронза, барельєф; ск. М. Білик);

Л. Коваленку (2002; бронза, горельєф; ск. М. Горловий);

О. Копиленку (1959; червоний граніт, дошка з бронзовим накладним горельєфним портретом; ск. М. Вронський, арх. І. Шмульсон);

І. Кочерзі (1960; червоний граніт, з накладним бронзовим горельєфним портретом; ск. А. Шапран, арх. П. Захарченко);

І. Кулику (1973; бронза, барельєф; ск. А. Білостоцький, арх. А. Ігнащенко);

О. Кундзічу (1971; сірий граніт, з барельєфним портретом; ск. Н. Дерегус, арх. Нгуєн Дзинь Лок);

Б. Лятошинському (1969; сірий граніт, з бронзовим накладним портретом; ск. О. Банников, арх. О. Стукалов);

А. Малишку (1973; бронза, горельєф; ск. І. Макогон);

І. Микитенку (1962; червоний граніт, з бронзовим барельєфним портретом; ск. І. Гончар, арх. Т. Трегубова);

П. Панчу (1981; бронза, горельєф; ск. А. Кущ, арх. П. Купрій);

Л. Первомайському (1974; бронза, барельєф; ск. А. Білостоцький, арх. А. Ігнащенко);

М. Пригарі (1990; бронза, горельєф; ск. М. Рапай);

Н. Рибаку (1984; бронза, барельєф; ск. Б. Довгань, арх. А. Ігнащенко);

М. Рильському (1965; сірий граніт, з горельєфним портретом; ск. П. Остапенко);

В. Собку (1983; бронза, горельєф; ск. А. Кущ, арх. П. Купрій);

М. Стельмаху (1985; медальйон з рожевого граніту з горельєфним портретом; ск. Ф. Согоян, арх. М. Фещенко);

П. Усенку (1978; бронза, барельєф; ск. Н. Дерегус, арх. М. Яценко);

М. Чабанівському (2005; граніт; ск. В. Зноба);

М. Шпаку (1973; бронза, барельєф; ск. О. Супрун, арх. А. Ігнащенко);

Ю. Яновському (1958; чорний граніт, з накладним бронзовим барельєфним портретом; ск. А. Німенко, арх. І. Шмульсон).

Література:

ДАК, ф. Р-1, оп. 1, спр. 7116; ЦДАМЛМУ, ф. 570, оп. 2, спр. 33; Барабаш Л. Д. Друга черга «Роліту» // Архітектура Рад. України. – 1940. – № 4; Белая книга по делу А. Синявского и Ю. Даниэля / Сост. А. Гинзбург. – Франкфурт-на-Майне, 1967; Мистецтво України: Біогр. довідник. – К., 1997; Історія українського мистецтва. – К., 1967. – Т. 5; Олексій Ватуля: Зб. статей і спогадів. – К., 1975; Письменники Радянської України. – К., 1988; Репресоване краєзнавство. – К., 1991; Толкачов Зіновій: Виставка творів: Каталог. – К., 1983; Українська літературна енциклопедія. – К., 1988. – Т. 1; 1990. – Т. 2; Холостенко Є. Зіновій Толкачов. – Х., 1933; Цалик С., Селігей П. Білі плями «Роліту» // Літ. Україна. – 2001. – № 21; Їх же. Драматичні сторінки «Роліту» // Там само. – 2001. – № 27; Їх же. «Роліт» і його знамениті мешканці // Влада і політика. – 2001. – № 15, 16 – 17; Цена метафоры, или Преступление и наказание Синявского и Даниэля / Сост. Е. Великанова. – М., 1989.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1766 – 1774.