2010 р. Церква “за”, археологи – “проти”.

Дата: 18.11.2010

Новороб на історичних підмурівках Десятинної церкви майже погоджено?

Святе місце – поки порожніє. А суперечки навколо відбудови Десятинної церкви знову не сходять з язиків. Археологи нещодавно дізналися про плани священиків – у близькій перспективі збудувати на підмурівках першого кам’яного храму Київської Русі нову культову споруду.

Отець Тарасій не сумнівається в тім, що храм треба відбудувати. Аби в цьому переконалися й інші, поруч із зеленим парканом, за яким – залишки Десятинної церкви, поставили капличку, що має статус чоловічого монастиря. Священик української православної церкви московського патріархату каже: з владою про відбудову майже домовилися.

Отець Тарасій, благочинний Десятинного монастиря:

Это реальные договоренности. Но есть, ну пока, наверное, еще устные договорённости с правительством, администрацией президента. Сейчас вот в процессе диалога обсуждается или это будет облегченная какая-то конструкция, большой храм, или это будет храм поменьше. На самом деле мы пока сами не знаем.

У міністерстві будівництва й архітектури про високе покровительство – не відають. Заступник міністра пояснив: спеціальна рада, яка такі питання вирішує, відбудови Десятинної не обговорювала.

Анатолій Беркута, заступник міністра регіонального розвитку й будівництва: Там відроджувати з нуля, як ми це робили з Михайлівським Золотоверхим, – це непотрібно було б робити. А вже в який спосіб поставити, який макет, який розмір того макету – це вже інша справа.

Десятинна церква – це перший кам’яний храм Київської Русі, збудований що його звели києво-руські та візантійські майстри орієнтовно 988 року на честь Різдва Богородиці. Князь Володимир віддав десяту частину своїх прибутків на будівництво й утримання храму – десятину, звідси й назва. Який вигляд мав храм за тих часів, відомо лише в загальних рисах.

Літописи свідчать: на початку 11-го століття церкву сильно пошкодила пожежа, але згодом її відновили й знову освятили. 1240-го орди хана Батия захопили Київ. Частина містян заховалася в Десятинній церкві – останньому опорному пункті Києва. Церква не витримала навали. Усі, хто був під її склепіннями – загинули. Наступних 400 років храм стояв руїною. В 19-му столітті його відбудували, він нагадував Храм Христа Спасителя в Москві. Але вже 1936 більшовики церкву понівечили.

Нині тут тривають розкопки. Археологи показують «Вiкнам» найсвіжіші знахідки.

Віталій Козюба, співробітник інституту археології НАНУ: Це фактично єдине джерело, по якому ми можемо дізнатися про давніх мешканців Києва, скільки вони жили, чим вони хворіли, навіть можна визначити якісь професійні характеристики за характерними травмами, які залишаються на кістках.

Цієї ділянки – раніше ніколи не розкопували. Тут у 16-му столітті було велике міське кладовище.

Євгенія Мотрич, журналістка: Археологи певні: будь-яке капітальне будівництво на території залишок Десятинної церкви зруйнує усі пам’ятки та поховання з часів трипільської культури і до 18-го століття.

Заступник директора інституту археології вже не перший рік опирається ідеї знову відбудувати Десятинну церкву. Каже: з нею носяться в різних конфесіях. Але досі всі українські президенти видавали накази лише про музеєфікацію пам’ятки. Тобто – дослідження та консервацію для наступних поколінь.

Гліб Івакин, заступник директора Інституту археології НАНУ: Старокиївська гора сама є пам’яткою національного значення. І треба тут приводити оцей жах для стакера і робити нормальний музей.

У вересні на це Кабмін виділив майже тринадцять з половиною мільйонів гривень. Цього, за обрахунком археологів, вистачить на оплату вже проведених розкопок, та ліквідацію торішніх завалів. Тоді під вагою снігу впав захисний павільйон.

Гліб Івакин, заступник директора Інституту археології НАНУ: Бо для того, щоб це зробити цивілізовано по-європейські, треба спочатку розробити проект, можливо декілька проектів, можливо на міжнародній основі.

Досі жодного конкурсу на найліпший проект музеєфікації решток Десятинного храму не проводили. Намагалися лише відтворити – в малюнках та комп’ютерній графіці – її первісний вигляд. Релігієзнавиця Людмила Филипович радить поводитися з пам’яткою по-європейському.

Людмила Філіпович, релігієзнавиця: В Римі, Лондоні чи Берліні не прийде в голову в історичному центрі столиці там, де дійсно це пов’язано з дуже давньою історією, займатися якимись реконструкціями. Всі абсолютно міжнародні документи говорять про необхідність збереження пам’яток, а не їх відновлення чи відбудові.

Джерело: СТБ