2010 р. Мазепа і Могилянка: невідомі універсали

Наталя Бородюк

Дата: 16.03.2010

“Іван Мазепа і Києво-Могилянська академія” – таку назву має виставка, яка триває у приміщенні Стародухівської церкви цього навчального закладу. Підгрунтя до її проведення більш ніж вагоме. Справа в тому, що стосунки гетьмана з Могилянкою мало досліджені через масове знищення тогочасних документів виконавцями царської волі.

Загальновідомо, що саме за гетьманування Івана Мазепи ця інституція досягла найвищих щаблів розквіту, за його ініціативи отримала підтвердження свого академічного статусу, він був її щедрим благодійником.

– Коли є можливість працювати з оригіналами документів тої пори, позбавлених інтерпретації часів Російської імперії або Радянського Союзу, то ми щоразу стоїмо на порозі відкриття, бо ця тема – велика біла пляма в історії Могилянки, – говорить директор музею НаУКМА, кандидат історичних наук Тетяна Люта. – Адже програма гетьмана з розбудови могилянського закладу фактично заклала основу його відродження, дала нові перспективи розвитку.

Без фінансової складової навряд чи можна було досягти такого успіху. Тож передовсім в експозиції зібрані свідчення матеріального опікування гетьмана над академією і патронального нагляду за цим “інкубатором” старшино-казацької еліти. Про високу якість освітнього процесу свідчить і те, що серед студентів, які тут навчалися, були найближчі родичі Мазепи, діти його однодумців, ті, хто прагнув здобути відмінні знання саме на батьківщині – патріотизм виявляється і в такий спосіб.

Йдеться про 13 універсалів, якими гетьман надавав право тоді ще Братському монастиреві на підтвердження його володінь та статків. З них вціліло лише два, що зберігаються в Санкт-Петербурзі. Всі інші представлені в копіях. Водночас чотири документи не відомі навіть історикам, які укладали повний звід гетьманських універсалів.

Чим саме володіла Могилянка на той час? Першим універсалом від 4 серпня 1691 р. гетьман обох сторін Дніпра на прохання ректора Пахомія Підлузького дає на підтвердження колишньої даровизни Петра Могили село Позняки, що під Києвом, двори на Подолі, додаються село Карпилівка з присілками Лукавою і Косачівкою, фільварок в Івангороді, гребля на р. Острі, село Виповзів.

Наступні універсали не менш змістовні. Перелік об’єктів -млини, сіножаті, маєтки, церкви, озера, гаї – вражає. Один із документів засвідчує, що і в ті часи не обходилося без зловживань. Йдеться про судову тяганину між Братським і Межигірським монастирями, яку спричинило фальшування документів на сіножаті. Було доведено, що Межигірський монастир підробляв акти, і в самому універсалі про це написано.

Експозицію виставки також доповнюють копії гравюр із зображенням гетьмана провідних майстрів української графіки кінця XVІІ – поч. XVІІІ ст. із музейних зібрань Росії, Польщі, України. Ці шедеври українського мистецтва періоду бароко відображають історію передусім Могилянки, бо створені в стінах закладу.

– У нас відбуватиметься ще не одна подія, присвячена Іванові Мазепі, – повідомив присутнім на відкритті виставки ректор Національного університету “Києво-Могилянська академія” Сергій Квіт. – Адже це одна з ключових постатей для України. За його ініціативи починалося багато справ, які переростали в традиції, Мазепа вкладав великі гроші в освіту, розвивав церкву – інституцію духовного життя. Тож цю непересічну особистість необхідно глибоко вивчати і сприймати не тільки з політичної точки зору.

Джерело: «Урядовий кур’єр»