1999 р. Звід пам’яток Києва
Ярослав Тинченко, Тетяна Трегубова, Вікторія Юрченко
Казарма жандармського полку, 1844 – 47 рр.
(архіт., іст.).
Вул. Московська, 22.
Між вежами № 5 і 6, раніше поєднувалася з ними фортечною стіною. Будівництво здійснювалося під керівництвом генерал-майора О. Фреймана. Поруч з казармою були будинки манежу, стаєнь та кінського лазарету (не збереглися) жандармського полку.
Будинок первісне двоповерховий, цегляний, у плані – неповне півколо з розмахом крил бл. 140 м. Складався з перекритих коробовими склепіннями, анфіладно розташованих казематів-відсіків (тепер планування коридорне). Казарма розрахована на оборону 74 гарматами і 284 рушницями. Звернений до вул. Московської увігнутий фасад має віконні прорізи, характерні для стилю пізнього класицизму. Зовнішній фасад втратив фортечний характер. У 1960-х pp. надбудовано третій поверх.
З 1859 р. у казармі дислокувалися інженерні частини.
З цього будинку 18 листопада 1905 р. виступили на збройну демонстрацію солдати 4-го і 5-го понтонних та 14-го саперного батальйонів – учасники повстання саперів під керівництвом підпоручика Б. Жаданівського. Повстання спалахнуло 17 листопада, наступного дня солдати 3-ї саперної бригади, розташованої на Печерську, вийшли на вулиці міста, щоб об’єднатися з іншими військовими частинами та робітниками. На Галицькій пл. (тепер – пл. Перемоги) повстанців було обстріляно, згодом проведено масові арешти.
У жовтні 1917 р., після повернення з фронту, в казармі було розташовано 1-й Український козацький піший полк ім. Б. Хмельницького, який був гвардією Української Центральної Ради. Під час вуличних боїв у Києві в січні 1918 р. богданівці з вікон казарми вели бій з повсталим «Арсеналом». Згодом полк пройшов усю громадянську війну і був інтернований поляками у 1920 р. Після Великої Вітчизняної війни 1941 – 45 pp. тут містилися навчальні заклади, в 1960-х pp. пристосовано для виробничих потреб заводу «Арсенал». Перед спорудою зведено житловий будинок, який закрив її фасад з боку вул. Московської.
У 1947 р. на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку учасникам повстання 1905 р. (у 1964 р. замінено на гранітну).
РДВІА, ф. 13135, оп.3, спр. 984;
ЦДІАУ, ф. 442, оп. 800, спр. 322;
Керсновский М. А. История русской армии. – М., 1994. – Т. 4;
Петров Н. И. Историко-топографические очерки древнего Киева. – К., 1897;
Тинченко Я. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 – березень 1918). – К.; Львів, 1996;
Шперк В. Ф. Краткие биографические справки о выдающихся деятелях военно-инженерного дела русской армии. – М., 1956.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 448.