Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Верхня дошка оправи євангелія, кін. 18 ст.

Верхня дошка оправи євангелія, кін. 18…

Розмір зображення: 625:800 піксел

На другу половину XVIII ст. припадає також діяльність київського золотаря Олексія Тимофійовича Іщенка. Це був досить популярний для свого часу майстер. Серед його робіт є оправа з фініфтевими прикрасами на євангеліє київського друку 1707 p., виконана для Києво-Печерської лаври в новому стилі. Оправа має великі розміри, дошки її обтягнуті мідними з позолотою бляхами, зверху прикриті срібною ажурною сіткою, орнаментованою стилізованими черепашками. Чільну дошку прикрашають шість барвистих фініфтевих медальйонів, а спідню – п’ять. Всі постаті святих зображені виразно і трактовані в реалістичному дусі (КПЛ, № 411).

Іщенко виконував багато інших золотарських робіт. Так, з «Атестату», виданого майстрові Києво-Михайлівським Золотоверхим монастирем, видно, що він зробив у 1783 р. срібну оправу на ікону богородиці, в 1784 р. – дві срібні шати на намісні ікони спасителя й богородиці, у 1790 р. – панікадило з «сутою позолотою», в 1791 р. ним виготовлено в техніці карбування «всенощное» блюдо вагою 12 фунтів 13 лотів і 2 золотники, а в 1795 р. – «убор» (оправу) на престол Михайлівського собору. В атестаті сказано, що вся робота виконана Іщенком «майстерством добрим і похвальним». Чимало зробив цей майстер і для Києво-Печерської лаври. У 1784 р. ним були виготовлені для Воздвиженської церкви на Ближніх печерах «царські срібні барвистопозолочені карбувальної роботи врата», мідна оправа на престол тієї ж церкви, дві срібні шати на ікону «богоматери и собора преподобних отец печерских» та ін. Але, на жаль, ці речі не виявлені. (с. 138 – 139)

Верхня дошка оправи євангелія з фініфтевими прикрасами. Майстер О. Іщенко. Кінець XVIII ст. Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 411

Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 159.