Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Могила А. С. Ілляшенка (1825 – 1885)

Людмила Проценко, Олександра Тимченко

Могила А. С. Ілляшенка (1825 – 1885)

489.4.24. Поховання Ілляшенка А. С. 1885, надгробок, бл. 1886 (іст., мист.).

На північний схід від церкви Різдва Пресвятої Богородиці.

Ілляшенко Андрій Сергійович (2.09.1825, с. Хоцьки, Переяславщина, тепер Київська обл. – 26.10.1885, Київ) – юрист. Походив із старовинного українського роду, відомого від Максима Ілляшенка, лубенського полковника (1676 – 87). Прадід, Степан Іванович Ілляшенко, виконав у 18 ст. опис ландкарти Переяславського полку.

Закінчив Київський університет (1848), кандидат юридичних наук. Служив у Полтавському губернському управлінні.

З 1854 – слідчий з карних справ і директор Курського губернського опікунського комітету при в’язниці. З 1855 обіймав такі самі посади в Пермі. З 1857 – голова Санкт-Петербурзького окружного суду. Пізніше – старший голова Київської судової палати, сенатор.

Поряд похована його дружина, Ілляшенко Варвара Степанівна (1831 – 8.12.1904).

Могили обнесено металевою, лінійної конструкції, зібраною на хомутах і заклепках огорожею, кути якої акцентовано декоративними урнами. Полагоджена у 1923 – 24. Надгробок орієнтований на схід. Розміри: заг. вис. – 2,25 м, вис. хреста – 0,92 м; постамент – 0,29 × 0,14, × 0,15 × 0,29 м.

Ажурний металевий хрест вирішено у характерних для того часу формах неоготики. Гранчастий, з профілюванням циліндричний об’єм п’єдесталу має розвинений, значного виносу карниз з платформою, на яку спирається ступінчаста, з декількох ярусів база хреста.

Суцільний каркас наскрізних перекладин декоровано геометричним (грецькі хрести) та рослинним (лист аканта, виноградна лоза) орнаментами. Нижня частина вертикального стрижня – ліроподібна, утримується на двох волютах; верхня нагадує готичний храм, фланкований пінаклями та увінчаний пишною альтанкою з силуетним зображенням Христа-Спасителя. Середохрестя позначено символічною Віфлеємською зіркою, композиційним центром є постать Ісуса Христа. Кінцівки хреста мають трилопатеві фігурні завершення.

1991 монастир встановив перед хрестом дві червоні гранітні плити з вирізьбленими меморіальними написами та епітафіями. Текст, присвячений А. Ілляшенку, повторює попередній, який знайшла дослідниця Київського некрополя Л. Проценко.

Література:

Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. – К., 1910. – Т. ІІ.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1390.