Могила Ієрона (Бойчевського, 1748 – 1823)

Людмила Проценко

489.4.23. Поховання Ієрона (Бойчевського) 1823 (іст.).

На південь від церкви Різдва Пресвятої Богородиці.

Ієрон (світське ім’я – Бойчевський Іван; 1748, с. Салтикова Дівиця, тепер Куликівський р-н, Чернігівська обл. – 23.11.1823, Київ) – чернець. Походив з козацької родини. 1776 прийняв постриг у чернецтво в Києво-Печерській лаврі. 1780 московський митрополит Платон (Левшин) направив його в Троїце-Сергієву лавру, в якій виконував обов’язки уставщика і благочинного.

1784 вернувся у Києво-Печерську лавру, наглядав за її маєтностями на Чернігівщині. З 1792 – настоятель Китаївської пустині в Києві. Соборний ієромонах (з 1788), еклезіарх (з 1799), соборний старець (з 1800), благочинний (з 1811).

Могилу було зрівняно. 1992 монастир встановив пам’ятник із полірованих брил чорного граніту із завершенням у вигляді аналою з хрестом. На чоловому боці висічено зображення Христа, меморіальний напис та епітафію, на торцях – виноградні грона й листя.

Література:

ЦДІАУК, ф. 128, оп. 1 черн., спр. 82.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1390.