Могила Вассіана (Балановича, 1745 – 1827)

Людмила Проценко

489.4.18. Поховання Вассіана (Балановича) 1827 (іст.).

На північ від церкви Різдва Пресвятої Богородиці.

Вассіан (світське ім’я – Баланович Василь; 1745, с. Погарщина, тепер Глобинський р-н, Полтавська обл. – 25.04.1827, Київ) – чернець, подвижник Києво-Печерської лаври. Народився в незаможній сім’ї, грамоти навчився у священика. У кін. 1780-х рр. вступив у Києво-Печерську лавру. Багато працював, бл. 1807 втратив зір. Був переведений у Свято-Троїцький (Микільський) лікарняний монастир Лаври.

Уславився своїми пророцтвами. За переказом, до нього звертався за порадою російський імператор Олександр І.

Поступово ім’я ієромонаха Вассіана стало відоме в Україні й Росії за його подвижницьке і віддане вірі життя.

Послухати його проповіді приїжджало звідусіль багато прочан. На поч. 1827 захворів, затворився в келії і приймав тільки братію з монастиря. Перед смертю передав до ризниці Лаври хрест, що подарував йому цар Олександр І.

Могилу було зрівняно. 1991 монастир встановив надгробок – лабрадоритову прямокутну плиту, на якій вигравірувано схиму й меморіальний напис.

Література:

Иеросхимонах Вассиан (слепой) – подвижник лавры. – К., 1898.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1388.