Передмостова слобідка
Ганна Мілгородська
336. Пам’ятне місце робітничого селища Передмостова слобідка, знищеного нацистами 1943 (іст.).
Парк культури і відпочинку «Гідропарк». На лівому березі Дніпра, навпроти Києво-Печерської лаври.
Селище виникло наприкінці 18 ст. в місцевості Передмостова слобідка (до 1923 входила до складу Чернігівської губ.). 1853 було сполучене з Києвом Миколаївським (Ланцюговим) мостом.
Тут розташовувалися укріплення з фортифікаційними спорудами для захисту моста як стратегічного об’єкта.
У селищі проживало понад 30 тис. чоловік. Більшість з них працювали на річковому транспорті, заводі «Арсенал» та інших підприємствах Києва. Тут були школа, церква, пошта, аптека, кінотеатр, крамниці, через нього проходили шосейна дорога і трамвайна колія.
У вересні 1943 знищене нацистськими окупантами. В 1960-і рр. на місці Передмостової слобідки розбито зону відпочинку «Гідропарк».
Література:
Історія заводу «Арсенал» ім. В. І. Леніна. – К., 1986; Історія Києва. – К., 1964. – Т. 2; Тронько П. Т. Київ соціалістичний. – К., 1982; Элиаде М. Священное и мирское. – М., 1994.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 844.
336.1. Пам’ятний знак робітничому селищу Передмостова слобідка, знищеному нацистами, 1991 (мист.).
Парк культури і відпочинку «Гідропарк». Біля центральної алеї. Встановлено на галявині, окресленій по колу вимощеною гранітними плитами доріжкою і квітником. До неї від центральної алеї парку ведуть радіальні доріжки, головна з яких акцентована чавунними стовпчиками, з’єднаними ланцюгами.
Автори – ск. М. Білик, арх. А. Чемерис. Розміри: вис. скульптури – 0,78 м, дверний отвір – 2,55 × 1,0 м; плита – 1,30 × 1,0 м.
Центром пам’ятного знака є бронзове скульптурне зображення хлопчика, який сидить на ганку, що лишився від знищеного будинку. Сім блоків сірого граніту утворюють дверний отвір. Сходи ганку переходять у гранітну плиту з присвятним написом. В основу образно-композиційного рішення покладено ідею воріт, арки, поширену в біблійному мистецтві. Подібні архітектурнопластичні споруди в сучасній скульптурі набули життєствердного сенсу як символ історичної пам’яті народу, його безсмертя. У створенні образу використані символи – поріг, зруйноване житло, які розкривають проблему людства «життя–смерть», наголошують на тому, що руйнація родинного вогнища – це трагедія для всього народу.
Умовний тимпан арки прикрашає ще один символічний елемент – симетрична пара голубів – образ типовий для українського фольклору. Внутрішня конструктивна монументальність задуму, так само як і зображення хлопчика в скорботній зажурі, вирішені без афектації і толерантно втілені пластичними засобами, немов пом’якшуючи біль втрати філософським тлумаченням сенсу людського буття. Пам’ятний знак органічно вписується в дендрологічне довкілля, пов’язуючи його історію з сучасністю.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 844.