Соцмісто

Микола Андрущенко

504. Соцмісто, 1950-і рр. (архіт., містобуд.).

На лівому березі Дніпра вздовж траси просп. Броварського. Обмежено вулицями Попудренка (з півночі), Червоногвардійською (зі сходу), Червоноткацькою (з півдня), І. Дубового (з заходу). Автор проекту – арх. В. Поліщук. На поч. 1950-х рр. зведено чотири перших квартали, що обмежені вулицями Мініна, Попудренка, Червоногвардійською, Червоноткацькою.

Перебудови впродовж п’яти десятиріч істотно не змінили первісний вигляд забудови кварталів. Було перероблено фасади будинків на вулицях: Мініна, 19-а, Краківській, 24, 25, 25-а, 28-а, 28-б, 32, Червоноткацькій, 35, 43. Зведено нові споруди на вулицях: М. Лебедєва, 14-а, Мініна, 14, Краківській, 22.

На території кварталів розташовано житлові будинки, гуртожитки, дитячі садки та ясла, вбудовано підприємства торгівлі та побутового обслуговування (на перших поверхах житлових споруд). Територію впорядковано та добре озеленено. У будівництві використано традиційні конструкції і матеріали: фундаменти – бутобетонні, стіни – цегляні або шлакобетонні; дахи по дерев’яних кроквах з горищами, вкриті хвилястою азбофанерою.

Архітектурне рішення забудови виконано у стилістиці ретроспективізму за принципами творчого освоєння класичної спадщини із застосуванням традиційних способів архітектурної виразності.

Об’ємно-просторову композицію кварталів сформовано з використанням характерних класицистичних прийомів: створення парадних в’їздів і курдонерів, акцентування кутів кварталів.

Два парадні в’їзди у квартали влаштовано з вул. Червоногвардійської.

Перший, між вулицями Попудренка і Краківською, утворено двома парами будинків № 4, 4-а, 6, 6-а і будинком № 25-б, що замикає перспективу.

Будинки № 4 і 6 мають підвищені наріжні частини, які акцентують в’їзд.

Будинок, розташований у глибині ділянки, прикрашено щипцем, який підкреслює центральну вісь ансамблю.

Не менш виразно оформлено другий парадний в’їзд між вулицями Краківською і Червоноткацькою. Його утворюють два будинки – № 12 і 14.

Об’ємно-просторова композиція кожного з них складається з чотирьох елементів. До розташованого паралельно вулиці двоповерхового об’єму під прямим кутом прилягає ще один двоповерховий блок, що формує простір парадного в’їзду. Урізноманітнюють композицію дві триповерхові башти.

Одна з них акцентує наріжну частину споруди. Друга, яка прилягає до протилежного торця будівлі, фланкує проїзд у квартал. Башта, розташована у глибині курдонера, разом з такою самою баштою сусіднього будинку створює архітектурний образ в’їзної брами. На вул. М. Лебедєва курдонер створено будинками № 11, 13, 15; на вул. Попудренка – будинками № 40, 42, 44; на вул. Червоноткацькій – будинками № 41, 43, 45.

Проекти окремих будинків свідчать про творчий підхід до застосування типових проектів. Передусім авторські корективи внесено в оформлення фасадів. Використано переважно типові проекти 228-ї серії – для житлових будинків, 207-ї серії – для гуртожитків. Фасади розчленовано пілястрами, міжповерховими та вінцевими карнизами, увінчано фронтонами, щипцями. Входи обрамлено декоративними порталами. В архітектурних деталях використано мотиви українського бароко. Об’ємно-просторова композиція поєднує в одній споруді різноповерхові секції. Житлові будинки з виразним архітектурним силуетом, утвореним внаслідок підвищеної триповерхової наріжної частини, розташовано: на розі вулиць Червоноткацької і М. Лебедєва (№ 39/2); Червоноткацької і Червоногвардійської (№ 47/18); Червоногвардійської і Краківської (№ 10/36).

Істотно підвищили виразність споруд зовнішні відкриті сходи (№ 16, 18 на вул. Червоногвардійській) та приставні вхідні тамбури у вигляді портиків (№ 12, 14 на вул. Червоногвардійській).

Пластику фасадів більшості будинків збагачують еркери, лоджії, тераси.

Група кварталів, обмежених вулицями Мініна, Попудренка, Червоногвардійською, Червоноткацькою, – яскравий зразок поширення композиційних принципів формування архітектурних ансамблів на масову забудову, коли не тільки унікальні архітектурні об’єми, а й усе міське довкілля створено за єдиними естетичними критеріями.

Забудова перших кварталів Соцміста належить до кращих зразків архітектурної спадщини поч. 1950-х рр.

Література:

Иванова А. Д. Планировка и застройка городских жилых районов. – К., 1953; Інформаційно-технічний центр «Київпроект». Детальний проект планування: Соцмісто в Дарниці. Генплан. 18.09.1950.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1539 – 1540.