Ярослава Мудрого вул.
Вулицю Городоцьку з вул.Шевченка з’єднує вулиця Ярослава Мудрого, названа так 1946 року на честь великого князя київського (978-1054).
Від 1877-го вона називалася Городоцько-Янівська, від 1885-го – Бема на честь польського полководця, генерала, головнокомандувача угорського повстання 1848 року, львівського будівничого Юзефа Бема (1794-1850), у часи німецької окупації мала назву Мердерерштрассе.
У п’ятиповерховому житловому будинку 1950-х років № 1 за часів СРСР був магазин готового одягу, зараз тут крамниця “Замки”.
У житловому будинку № 3 за Польщі містилася фабрика зброї “Арма”, тепер – туристична агенція “Атлантиктур”.
Під № 5 у 1950-х був Автобусно-таксомоторний вокзал, зараз цю адресу має житловий будинок.
Під № 7 від радянських часів міститься військкомат Залізничного району.
У житловому будинку № 8 за польських часів була Перша крайова фабрика виробів із мармуру Круліка.
Адресу № 10 від 1940 року мав лікеро-горілчаний завод № 4.
Під № 11 у 1950-х був молокозавод, зараз це п’ятиповерховий житловий будинок кінця 1960-х із магазином “Продукти” та кафе-баром.
У житловому будинку № 12-а за Польщі була крамниця шкіряних товарів “Поліхемія” і тканин “Вільорко”, нині тут міститься сервісний центр юридичної допомоги.
У житловому будинку № 15 за польських часів було поштове відділення № 16, зараз – продуктовий домашній магазин “Еколан”.
У житловому будинку № 18 до війни функціонувала кузня Твожидла. Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм, радянська забудова 1950-х, забудова 2000-х років.
Між вул.Ярослава Мудрого й вулицями Олени Степанівни та Морозенка розташована площа Князя Святослава, названа так 1993 року на честь великого князя київського Святослава Ігоревича (945-972). Від 1885-го вона називалася площею Бема на честь польського полководця, в часи німецької окупації – Де Віттепляц на честь будівничого львівського Домініканського собору та військового коменданта Кам’янця-Подільського Яна де Вітте (1709-1785), у 1946-1993 рр. – площа Ярослава Мудрого.
У будинку № 4 за Польщі містилася кондитерська Беґлетера, в 1950-1970-х цю адресу мав автобусно-таксомоторний парк, зараз тут підприємство “Екстранс”.
Під № 5 за польських часів була авторемонтна майстерня, в післявоєнні часи – міська Державтоінспекція, в 1950-1970-х цю адресу мав Міський автовокзал міжміського сполучення, тепер тут підприємство “Автопромсервіс”.
У порожньому будинку № 9 від 1950-х містилася лазня № 5 і взуттєве ательє “Черевичок”. За польських часів на площі працювали міські лазні, у 1950-1970-х тут був Міський автовокзал міжміського сполучення, зараз на його місці автостоянка. Забудова площі: класицизм і сецесія.
Від вул.Ярослава Мудрого на захід відходить тупикова вулиця Гушалевича, названа так 1993 року на честь галицького поета й письменника Івана Гушалевича (1823-1903). Від 1913-го вона називалася Провіантова, бо пролягала поблизу споруджених за часів Австро-Угорщини інтендантських складів. У віллі під № 5 від радянських часів міститься дитячий садок. На місці чотириповерхового житлового будинку 1960-х років за Польщі була панчішно-трикотажна фабрика Бауера й виробництво та продаж шипучих напоїв “Турул”. Забудова вулиці: класицизм, сецесія, радянський конструктивізм 1960-х років.
Паралельно до вул.Гушалевича простягається тупикова вулиця Магазинова, названа так 1913 року, бо проходила неподалік інтендантських складів австрійської армії. Забудовано вулицю в стилі сецесії.
Ілько Лемко
Джерело: “”, 15 лютого 2008 року, № 21 (329)