Шевченка просп.

Розмір зображення: 800:600 піксел

Вулиця відома з 18 ст.

В 1886 р. річка Полтва була узята в колектор, що лежить під проспектом.

Площу Міцкевича з вулицями Саксаганського і Грушевського з’єднує проспект Шевченка, названий так 1955 року на честь великого українського поета Тараса Шевченка (1814-1861), від XV століття це була вулиця Гарбарська, від 1827-го – Святого Яна вища і нижча; від 1871 р. – Академічна, бо неподалік розташовувався Львівський університет, а студентів тоді називали академіками.

Частина проспекту між вулицями Волошина, Драгоманова, Грушевського та Саксаганського, яка від середини XIX ст. називалася площа Святого Яна, а від 1871 року – Академічна, 1955-го стала частиною проспекту Шевченка.

Адресу № 1 від часів незалежності має магазин жіночого одягу “Сенсус” і крамниця взуття “Монарх”, у другій половині 1990-х років тут містилося популярне кафе “Вавилон”.

Під № 2 за Польщі було фотоательє Бекеша, магазин парфумів Ернеста Бомзе і ювелірна крамниця Домбровського і Розважевського, у післявоєнні часи цю адресу мав комісійний магазин, нині цієї адреси не існує. Під № 2-а працювала Польська книгарня Полонецького, зараз цієї адреси не існує.

У будинку № 5 за польських часів містилася Крайова спілка продуцентів нафти, академічна друкарня, фотоательє “Ґроттґер”, магазин килимів Адамського, цукерня Вельца та кінотеатр “Ріальто” (від 1939 року імені Орджонікідзе), від 1950-х тут містився фотосалон артілі “Фотохудожник” (згодом – фотосалон № 14) і їдальня № 1 (упродовж 1980-1990-х років це була “Домова кухня”), у часи СРСР тут також працював магазин спорттоварів “Турист”, зараз тут обладнали магазин “Єврофото”, банк “Хрещатик”.

У будівлі № 20 за Польщі працював магазин готового одягу Журавського, від часів СРСР до 2000-х років – магазин “Риба”, зараз тут міститься фірмова крамниця мобільного зв’язку “Нокіа”.

Будівлю № 32 зруйновано під час війни, розібрано, на її місці був пустир, 2005 року тут збудували приміщення “Кредобанку”. У будинку № 34 у 1950-х роках містився індпошив взуття, зараз тут туристична агенція “Міст-тур”.

Навпроти будівлі № 10 на центральній алеї проспекту за Польщі стояв пам’ятник львів’янину, польському поетові Корнелю Уєйському, після Другої світової війни монумент перевезли до Щеціна.

1992-го на центральній алеї проспекту замість традиційних тополь посадили кулеподібні клени.

Забудова проспекту: класицизм, історизм, сецесія, конструктивізм.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 14 листопада 2008 року, № 168 (476)