Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Шпитальна вул.

Вул. Городоцьку з вул. Раппапорта з’єднує вулиця Шпитальна, названа так 1871 року, бо вела до єврейського шпиталю.

Не пізніше ніж 1664-го вона називалася Богданівська, згодом – Бровару та Цвинтарна жидівська, оскільки вела до єврейського цвинтаря, в 1864-1871 рр. мала назву Жидівського шпиталю.

Адресу № 2 за Польщі мала фабрика рибних консервів Каліша, тепер цієї будівлі немає, на її місці від радянських часів розташовані торгові ятки.

Під № 5 за польських часів був продаж трикотажу Thermos, зараз цієї адреси не існує.

У житловому будинку № 8 до 1939 року містилася фабрика дзеркал Фрідлендера й перукарня “Фарба”, у 1950-х працювала артіль “Скло-дзеркало” та перукарня, тепер тут гриль-бар.

Під № 9 від часів СРСР розташований військкомат Шевченківського району, від грудня 1966-го й до 2006 року в цій будівлі був гастроном “Зустріч”, зараз тут Центр ділового партнерства обласної асоціації малого та середнього підприємництва й ігровий клуб “Адмірал”.

У житловому будинку № 10 за польських часів містилася фабрика гральних карт і гільз для цигарок “Альтессе-Вісла”, а також лазня Ґісса, у 1950-х – пошиття та ремонт головних уборів, у 1960-1980-х – “Будинок побуту”, тепер – магазин ювелірних виробів, крамниця канцтоварів, магазин побутової техніки й салон мобільного зв’язку “Евросеть”.

У житловому будинку № 11 за Польщі була лазня Позамента, за часів СРСР лазня проіснувала до 1990-х, тоді тут також була пральня самообслуговування, а в 1950-х – і перукарня.

У житловому будинку № 13 (11-а) за Польщі функціонував ресторан Друкера, зараз тут магазин “Господарські товари”.

У будинку № 14 за польських часів був магазин канцелярського приладдя Горовіца, нині цієї будівлі не існує.

У житловому будинку № 17 за Польщі була пекарня Рудого, зараз – крамниця вживаного одягу й магазин відео-аудіо.

У житловому будинку № 19 за радянських часів працював магазин “Радіоелектротовари”.

У п’ятиповерховому житловому будинку кінця 1960-х років № 20-а розташована перукарня й ремонт годинників.

У житловому будинку № 21 за Польщі був магазин колоніальних товарів Штаубера, у 1950-х – меблевий магазин і майстерня з ремонту меблів, у 1960-1980-х – Львівське об’єднання перукарських послуг і магазин “Продукти”, зараз тут крамниця вживаного одягу, аптека й перукарня.

У житловому будинку № 23 до 1939 року була кондитерська Вайдгорна, від радянських часів тут магазин “Спорттовари”.

Під неіснуючими зараз адресами за польських часів містилися: № 38 – підприємство візників Розенберга, кузня Жултовського, № 54 – фабрика та продаж столярних виробів Горнунґа, фабрика капелюхів Берґера, № 60 – біжутерія Альтенберґа, № 70 – пекарня Чачкеса, № 78 – пекарня Фрайссінґера, № 86 – пекарня Габеля.

Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм 1930-х і 1960-х років.

Перпендикулярно на південь від Шпитальної відходить невелика тупикова вуличка Біласа, названа так 1993 року на честь бойовика УВО й ОУН, якого стратила польська влада, Василя Біласа (1911-1932 рр.). До початку 1960-х вона була наскрізною та виходила на Проїзну, де зараз прохідна слідчого ізолятора, мала назву Проїзна бічна. За польських часів називалася Карна бічна, а від 1934-го – Бика бічна. Забудова сецесійна.

Ілько Лемко

Джерело: “Львівська газета”, 4 квітня, 2008 року, № 48 (356)

Довідка у Вікіпедії