Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Каплиця Кампіанів прилягає до західного краю північного фасаду кафедрального собору. Спорудження усипальні багатої патриціанської родини Кампіанів, члени якої Павло і Мартин обиралися бургомістрами Львова, розпочато наприкінці XVI ст. і закінчено в 1629 р. Будівничим каплиці вважається відомий львівський ренесансний майстер Павло Римлянин, якому, можливо, допомагав В.Капінос, Над скульптурним оздобленням працювали Г.Горст за цеховим прізвиськом Згодливий родом із Нідерландів, Й.Пфістер і А.Бемер із Вроцлава й, здогадко, львівський скульптор В.Капінос-молодший на прізвисько Зичливий. Каплиця кілька разів ремонтувалася: у середині XVII ст. дещо змінено декор головного фасаду, про що свідчить неузгодженість ордерного каркасу з членуванням фризу; 1660 р. усунуто скульптури, що раніше увінчували аттик; у 60-ті роки XVIII ст. С.Строїнський розмалював плафон.

Прямокутний об’єм каплиці накритий односхилим дахом. Виконаний у камені головний фасад має чітке ярусне членування: масивний цоколь з “діамантових” квадрів підтримує чотири рустовані пілястри римсько-доричного ордера, що несуть фриз із тригліфами й метопами, де чергуються розетки та левині маски. Каплиця увінтується карнизом і високим аттиком. Овальні медальйони на аттику символізують вірність (собака на саркофазі), швидкоминучість життя (ваза і птах) та безсмертя душі (фенікс над урною). Тло між пілястрами заповнене вписаними в аркові ніші кам’яними рельєфами, встановленими, ймовірно, в середині XVII ст. їхні сюжети на тему страстей Господніх – “Покладення до гробу”, “Воскресіння”, “Не торкайся мене” – запозичені з гравюр біблії Піскатора, якою в тогочасному Львові користувалися митці. Виконавцем рельєфів, можливо, був Андрій Бемер.

Вхід до каплиці веде з собору. У пишному оздобленні інтер’єру застосовано різнобарвний – чорний, білий, червоний, рожевий – мармур, привезений з Угорщини та Закарпаття. Навпроти входу встановлено мармуровий вівтар, ліворуч і праворуч від нього -різнобарвні спарені епітафії. Ренесансний каркас вівтаря, побудований на основі доричної ордерної системи, приписується Г.Горсту. Його ж різцю, ймовірно, належать встановлені між колонами вівтаря статуї святих Петра і Павла та вписані в архівольти портретні бюсти Павла і Мартина Кампіанів з червоного мармуру. Виконання верхньої частини епітафій з рельєфами чотирьох євангелістів, півфігур апостолів у медальйонах та отців церкви на аттику пов’язується з ім’ям славетного скульптора Й.Пфістера, який також створив надгробний пам’ятник архієпископу Яну Замойському, встановлений у каплиці св.Йосифа в південно-східній частині собору. Зображені на повен зріст чотири євангелісти належать до кращих мистецьких досягнень тогочасного Львова. Вони тримають у руках розгорнені книги, які символізують освіченість і причетність до науки родини Кампіанів.

Каплиця є видатним твором архітектури й мистецтва доби пізнього Ренесансу.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 147 – 148.