Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2010 р. Польща оплачує реставрацію Личаківського цвинтаря, а гробарі партачать

Дата: 11.10.2010

Нині, 11 жовтня, на Личаківському цвинтарі у Львові комісія польських та українських реставраторів оглядала зроблене за три роки спільної співпраці в напрямку збереження об’єктів спільної історичної пам’яті та наступні 10 об’єктів, запропонованих до консервації в наступному році.

«Консерваційні роботи, пов’язані із зберіганням спільної культурної спадщини українського, польського та вірменського народів розпочалися 2008 року на основі протоколів, підписаних з українського боку представниками управління охорони культурної спадщини ЛОДА та управлінням охорони історичного середовища ЛМР, а з польського – представником Міністерства культури і національної спадщини РП.

Роботи фінансувалися з фондів польських програм «Культурна спадщина» і «охорона культурної спадщини за кордоном». Роботу на Личаківському цвинтарі у Львові виконували міжнародні групи консерваторів, до якої входили польські фахівці з реставрації каменю. Рішення про вибір об’єктів ухвалювала також міжнародна комісія.

Так, у 2008-09 рр. вдалося здійснити консервацію 11 надгробків і склепів видатних львів’ян вірменського, польського та українського походження. А 2010 року – 6 надгробків (мова про могили Олексія Палюха, родини Віттверів, Францішка Смольки, Діонісія Зубрицького, сестер Облочинських та Кароля Мікулі, що був родом із вірменської сім’ї) на загальну суму понад 440 тис. злотих. Не на меншу суму слід розраховувати й в наступному році. Тішить, що наша співпраця є систематичною, планомірною й плідною», – сказав директор департаменту у справах польської культурної спадщини за кордоном Міністерства культури та національної спадщини Польщі Яцек Мілер.

«Справді, усі роботи фінансує Міністерство культури та національної спадщини Польщі. Маємо скромне фінансування. Його не вистачає. Ситуація важка. Дуже багато пам’яток в катастрофічному стані потребує консервації. Тому ми волаємо про допомогу, бо це треба робити на паритетних засадах!», – зазначив відомий польський реставратор каменю із Варшавської академії мистецтв професор Януш Смаза.

Це не єдині нарікання учасників польсько-українського консерваційного проекту. Так, учасники каменярського цеху, реставратори металу й очільниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко одностайно зауважують, що подеколи роботи гальмуються робітниками виробничих майстерень Личаківського цвинтаря, які свою частину роботи роблять невчасно або нефахово, тобто з порушенням технологічних вимог.

На участі цих робітників у проекті наполягає дирекція Личаківського цвинтаря, котра однак не здатна засобами дієвого адміністративного впливу забезпечити високу якість організації праці своїх підлеглих. Бажає ліпшого й культура праці цих робітників, які дозволяють собі фарбувати метал тоді, коли поряд ріжуть камінь.

Кореспондента ЗІКу здивувало, що ці робітники й зараз, у невідповідний для реставрації сезон, провадять якісь роботи біля головного входу на Личаківський цвинтар.

«Це, якщо так можна сказати, рятувальні роботи. Бо за останні 30 років цю браму ніхто не реставрував. За цей час там появилися щілини, які треба заробити. Зараз коштом музею наші робітники знімають бруд і обробляють розчинами, які нейтралізують грибок. Щоб зробити нормальну реставрацію, потрібні значні кошти, які можуть взяти увесь той фонд, що виділяється на 6-7 пам’ятників. Ми розуміємо, що в холодну пору року не можна робити. Ми це вже припиняємо…», – запевнив директор ЛКП «Личаківський цвинтар» Ігор Гавришкевич.

Отож перед дирекцією музею-заповідника стоїть нагальне питання організації високопрофесійних реставраційних майстерень, обладнаних усім потрібним для великого обсягу специфічних робіт із збереження історичної пластики. Бо те, що при реставрації пам’ятника Смольці консерваторам металу довелося стерегти демонтовані елементи чавунного литва від крадіїв брухту, нормою бути не повинно, так само як і те, що вони були вимушені користатися послугами польських ливарень, а не, до прикладу, поближньої вітчизняної у Куликові.

«Дуже приємно, що підсумкове засідання спільної реставраційної комісії підсилене великою делегацією з Польщі, зокрема до її складу входить і директор музею на Вавелі в Кракові Єжи Петрус. Наступного року на Личаківському цвинтарі плануємо відновити іще шість цінних надгробків. Наразі обговорюємо пропозиції, а серед них і гробницю греко-католицьких єпископів, далі готуватимемо кошторисні обґрунтування на отримання фінансів», – повідомила Лілія Онищенко.

За словами Ігоря Гавришкевича, на Личаківському цвинтарі 5 тис. історично цінних гробівців, які потребують реставрації, а за останні три роки вдалося законсервувати тільки 16.

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»