Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Глорифікація руїни

Мирослава Іваник

Дата: 16.07.2007

Управління охорони історичного середовища планує цього року реставрувати частину скульптурного декору площі Ринок. Найімовірнішим претендентом на реставрацію є скульптура Глорії на будинку № 3. Загалом на реставрацію декору в міському бюджеті цьогоріч передбачено 96 тисяч гривень.

– Ми плануємо реставрувати верхню скульптуру Глорії на будинку, що на Ринку, під номером 3. Вже почали працювати над ним і хочемо завершити. Не відомо, чи вдасться зробити більше, оскільки реставраційні роботи коштують немало, – говорить Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради.

Нагадаємо, дві невеликі скульптури святих із будинку на площі Ринок, 3 вже реставрували в рамках проведення літньої школи реставраторів у Львові, яка закінчилася 5 липня.

Як розповіла “Газеті” Лілія Онищенко, цьогоріч вони також планують провести дослідження скульптурної групи на будинку за адресою площа Ринок, 23 і виготовити проектну документацію на нього. А наступного року управління має намір провести комплексну реставрацію всього фасаду будівлі.

– Цей будинок треба робити в комплексі. Управління капітального будівництва міської ради вже замовило проектну документацію на фасад. Її виконуватиме інститут “Укрзахідпроектреставрація”. Наступного року треба довести до ладу й цей будинок. Роботи коштуватимуть близько двох мільйонів гривень.

У кошторис таких робіт входить, зокрема, вартість консервації або реставрації скульптурної групи, яка обходиться у близько 100 тисяч гривень, і відновлення декору. Зокрема, частина грошей піде на відновлення тих елементів, які влітку 2004 року… розбивали працівники КП “Айсберг”, проводячи демонтаж аварійного декору на фасаді будинку.

Тоді львівськими комунальниками керувало бажання застерегти людей від травмування елементами ліпнини, які могли впасти на голови львів’янам. Міська влада вирішила боротися з цим доволі радикально – збивати небезпечний декор із будинків.

2003 року Іван Квик, заступник начальника управління житлово-комунального господарства, коментуючи “Газеті” випадок травмування людини, заявив: аби уникнути схожих інцидентів, варто позбивати аварійні елементи фасадного декору львівських кам’яниць. “Я розумію, що це пам’ятка архітектури, – сказав він, – але йдеться про людське життя. Краще нехай воно якось не так виглядає, але не буде нещасних випадків, а потім ми реставруємо”(!).

Тоді працівники комунального підприємства стверджували, ніби зберігають елементи фасадного декору львівських кам’яниць після їх демонтажу. Лілія Онищенко сподівається, що це дійсно так, хоча вона їх не бачила.

– Але навіть якщо елементи декору зберегли, їх однаково треба буде робити заново, оскільки це ліпнина, а її дуже легко пошкодити та дуже важко зберігати. Проте якщо вона добре збережена, ці елементи декору можна буде відтворити детальніше, – говорить начальник управління.

Нагадаємо, 2004 року львівські архітектори та шанувальники Львова були шоковані таким “вирішенням” проблеми аварійної ліпнини. “Оббивання небезпечних ділянок фасаду – повний абсурд, – заявив тоді “Газеті” Андрій Салюк, президент благодійного фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова”. – Будинок розташований у центральній частині міста, і я вважаю, що вирішенням цієї ситуації є вчасний ремонт будівель. Традиційно на це не вистачає коштів.

Але є й інші способи розв’язання проблеми: наприклад, у Києві, щоб уникнути нещасних випадків, між першим і другим поверхами таких будинків натягують спеціальну захисну сітку, яка запобігає обвалу окремих ділянок фасаду на тротуар і голови перехожих. Абсолютно реально, навіть коли бракує грошей, запобігти нещасним випадкам”.

Говорити про конкретну суму, яка потрібна для реставрації фасаду будинку на площі Ринок, 23, і сподіватися, що гроші виділять, можна буде лише наступного року, коли проведуть усі необхідні дослідження та виготовлять проектну документацію. Цього ж року працівники управління освоюватимуть уже виділені на збереження історико-культурної спадщини 350 тисяч гривень.

Ці кошти мають витратити не лише на реставрацію частини декору площі Ринок, а й на нові охоронні дошки (на їх виготовлення та встановлення піде 73 тис. грн.), проведення паспортизації пам’яток і на розробку проектів охоронних зон і територій пам’яток.

За словами Лілії Онищенко, охоронні дошки старого радянського зразка мінятимуть на нові – українського зразка, затверджені Державною службою охорони культурної спадщини. На відміну від старих чавунних, нові виготовлятимуть, очевидно, з акрилу. Водночас змістовно вони не відрізнятимуться від попередніх. Тільки замість “Української радянської соціалістичної республіки” буде написано “Україна” та зображено тризуб.

– Розмір дошки залишиться великим, оскільки вона, згідно із затвердженим зразком, повинна містити багато інформації. У світі схожі охоронні дошки значно менші й акуратніші, – додала Лілія Онищенко.

Торік виготовлення однієї такої дошки коштувало 170 гривень. Тому міська влада не зможе замінити охоронні дошки на всіх пам’ятках архітектури. А з державного бюджету грошей на ці потреби не виділяють, хоч мали б фінансувати встановлення дощок на пам’ятках національного значення. Поки що в управлінні охорони історичного середовища не знають, які саме дошки мінятимуть насамперед. За словами Л. Онищенко, очевидно, почнуть із пам’яток на площі Ринок. Найближчим часом управління планує провести тендер на виготовлення охоронних дощок, як того вимагає закон.

Іще з міського бюджету виділили по 19 тисяч гривень на виготовлення паспортів для пам’яток архітектури відповідно до державних стандартів і на розробку проектів охоронних зон і територій пам’яток. Пані Онищенко наголошує, що паспортизація пам’яток – дуже коштовна та копітка робота, вона вимагає докладного обстеження, архівних пошуків і виготовлення відповідної документації.

Тому за ці гроші зможуть провести паспортизацію лише 6-8 пам’яток. Окрім коштів із міського бюджету, управління планує залучити для паспортизації пам’яток приватні внески. Саме завдяки цим грошам, можливо, вдасться провести паспортизацію близько 20 пам’яток.

Джерело: “