Кляштор бенедиктинок (№ 2)
Розмір зображення: 1291:600 піксел
Костел та монастир бенедиктинок 1595 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 53].
Костел бенедиктонок з келіями 1595 р. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].
Монастир бенедиктинок 16 – 17 ст. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].
БЕНЕДИКТИНОК КОСТЕЛ С КЕЛЬЯМИ, 1595 г. (ул. Вечевая, 2, 2в). Построен архит. П. Римляниным. Имеет ярко выраженный оборонный характер. Здания значительно пострадали от пожара 1623 г., отстроены к 1627 г. По мнению исследователей, к этому времени относится башня у южной стены. Следующая реставрация состоялась после пожара 1748 г. (архит. М. Урбаник). В результате многих перестроек костел утратил первоначальный облик. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 3, с. 10 – 11].
Адресу № 2 має храм Усіх святих Святопокровського жіночого монастиря студійського уставу. Після Другої світової війни звідси виїхали черниці-бенедиктинки, які тут перебували від кінця XVI століття. У приміщенні храму радянська влада влаштувала склад, а в монастирському приміщенні – навчальний корпус № 2 Музично-педагогічного училища імені Філарета Колесси. На початку 1990-х із відродженням греко-католицької церкви в монастирі розпочало діяльність згромадження сестер-студиток, які займаються мистецькими справами (ткацтвом, вишиванням, писанкарством, господарсько-ремісничою діяльністю). На базі монастиря відкрито престижну школу Святої Софії. У повоєнні часи вандали відбили голову у фігури Божої Матері на дзвіниці, бо хтось спокусився на позолоту. Сестри-студитки разом із благодійним Фондом збереження історико-архітектурної спадщини Львова 2005 року оголосили про збирання пожертв на відновлення фігури та всього аттику. Будинки східної частини вулиці зруйновано під час Другої світової війни, на їхньому місці зараз скверик. Забудова вулиці – ренесанс, сецесія, конструктивізм.
Ілько Лемко
Джерело: “Львівська газета”, 8 травня 2008 року, № 64 (372)