Вірменська вул.

Розмір зображення: 600:800 піксел

Слід знати, що давня Вірменська вулиця не доходила до просп.Свободи, а закінчувалась Вірменською брамою, через яку виходили на вул.Краківську.

Від площі Музейної до вулиці Театральної тягнеться одна з найколоритніших львівських вулиць – Вірменська, названа так, тому що тут у давні часи мешкали представники вірменської громади.

В різні епохи різні частини вулиці називалися по-різному.

У XV столітті вулиця називалася Пекарською через те, що тут селилися пекарі, наприкінці XVIII століття – Університетською або Академічною, бо неподалік була будівля університету, в другій половині ХІХ ст. вона носила ім’я Дідушицьких на честь спольщеного українського роду, представник якого Володимир Дідушицький заснував неподалік, на вулиці Театральній, Природничий музей. Із кінця ХІХ століття стала Вірменською. В часи німецької окупації були назви Бюрґерштрассе і Вельфенштрасе.

Забудова: ренесанс, бароко, класицизм.

На початку ХХІ століття на вулиці Вірменській з’явилися: під № 8 – турфірма “Леотур”, під № 16 – нотаріус, під № 32 – букіністична крамниця. Поряд із Вірменською церквою наприкінці 1990-х під № 9 відкрили дорогий ресторан у вірменському стилі, тоді ж на подвір’ї знищили оригінальний кам’яний хрест, який прикрашав вхід у мурі. На розі Вірменської та Краківської, на місці розібраних у 1920-х роках двох будинків, 1943 року німці розстрілювали людей, після війни тут облаштували спортивний майданчик, згодом він став дитячим. Наприкінці 1990-х років вулицю Вірменську від вулиці Театральної перекрили шлагбаумом.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 26 січня 2007 року, № 12 (82)