1967 р. Історія українського мистецтва

Про різноманітність художніх форм у волинському ливарництві свідчать два масивні латунні п’ятисвічники 1575 року з Острозького палацу. Зараз один з них зберігається в музеї міста Дубна, а другий – в Острозькому музеї. Заввишки вони мають 168 сантиметрів, завширшки – 136 сантиметрів. На підставках свічників глибоко виритувано латинський текст. На пуклі стрижня дубенського свічника є напис з ім’ям ливарника Луки Фріделянта – заїжджого гданського майстра.

Ці твори Луки Фріделянта позначені помітним впливом народного різьблення на дереві. Вони мають багато спільного з старовинними дерев’яними свічниками, яких чимало збереглось у побуті українського селянства Східних Карпат і інших місцевостей. Лише улюблені в гданському ливарництві фігури левів нагадують про походження їхнього автора. Гілки, що підпирають рамена свічника, хоч і мають деяку спільність із готичними формами, але майже втратили властиву їм напруженість та гостроту і трактовані в спокійних, округлих формах, притаманних українському народному мистецтву.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 388.