2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Вежа мурована – це найдавніша мурована будівля Замкової гори, яка поклала початок формуванню феодального замку. Вперше згадується в описі замку 1603 р. Розміщена в південно-східній частині замкового двору, первісне – у створі земляного валу, на крутому схилі. З півночі, з боку подвір’я, будівля – двоярусна, а з півдня – триярусна на високому цоколі. Форма плану – майже прямокутна. На південному фасаді асиметрично розміщено великий напівкруглий виступ.

Наприкінці XV – на початку XVI ст. змінено форму бійниць, перебудовано та укріплено величезним контрфорсом південно-східний ріг будівлі, в окремих приміщеннях змінено форму склепінь. У 16 – 17 ст. з заходу, півдня та сходу вежу укріплено масивними контрфорсами. У 1797 р. верхній ярус будівлі був настільки зруйнований, що його розібрали й на початку XIX ст. відбудували заново. У 1913 – 1915 рр. вежу капітально відремонтували й пристосували для потреб “Братства ім. князів Острозьких” (архітектор – В.Леонтович, консультант – академік П.Покришкін).

Вежа належить до типу житлових оборонних башт, про що свідчать кам’яні стіни завтовшки 2,0..2,6 м, первісний вхід на рівні 2-го ярусу та криниця, влаштована в одному з приміщень нижнього ярусу. Вежа є унікальною оборонною спорудою середньовічної Волині та єдиною на території України житловою баштою 2-ї половини XIV ст., яка порівняно добре збереглася донині. За своїм функціональним призначенням вона ідентична поширеним у середньовічній Європі житловим баштам-донжонам.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 208.