Храм і некрополь на північно-східному «плечі» Аю-Дагу

Лисенко О.В., Тесленко І.Б

Пізнє середньовіччя Об’єкт розташований на північно-східному схилі г. Аю-Даг, на території поселення VIII (?) – X ст., на висоті близько 125–130 м над рівнем моря, приблизно в 0,20 км від південної окраїни смт Партеніт, у 0,14 км від берега моря (мал. 1:26).

Пам’ятник відомий, імовірно, ще з XVIII – XIX ст. [Кондаракі, 1875, с. 14–15; Репников, 1909, с. 102–103, мал. 4, 5; Ставровський, 1910, с. 770; Домбровський, Столбунов, Баранов, 1975, с. 51, 120]. У 1999 р. досліджувався Алуштинським загоном (кер. І.Б. Тесленко) Гірсько-Кримської експедиції Кримської філії Інституту археології НАНУ (88 кв. м, потужність культурних відкладень – до 1,5 м) [Тесленко, Лисенко, Семін, 2001, с. 53–56; Лисенко, Тесленко, 2002, с. 79–80; Тесленко, Лисенко, Семін, 2002, с. 169–171; Тесленко, Лисенко, 2003, с. 114–135; Тесленко, Лисенко, 2007, с. 132–144].

Храм належить до типу малих одноапсидних із прямокутним планом. Орієнтований за лінією південний захід – північний схід (дійсний азимут – 62°). Цілість – до 1,05 м, довжина – 7,40 м, ширина – 3,80–3,85 м, товщина стін – 0,60–0,70 м. Апсида напівкругла, виступає на 1 м, ширина «плечей» – 0,57–0,70 м. У кутах приміщення видно пілястри (основи підпружних арок).

У будівлі було вікно з гратами (в апсиді?). Вхід у південно-західній частині південно-східної стіни споруди. Його ширина з боку приміщення – 0,88 м, у світлі – 0,70 м. Дверище по фасаду облицьоване тесаними блоками вапняку.

Двері були, видимо, одностулчасті, відчинялися всередину. До церкви йшли два кам’яні східці. Підлога земляна. У конструкції покрівлі (принаймні, на останньому етапі існування споруди) переважали дерев’яні деталі. Стіни встановлені на залишках храму IX – XI ст., складені перев’язом із необробленого каменю на тиньку (окремі архітектурні деталі виконано з вапняного туфу, капсельського черепашнику, крейдяного вапняку).

Мурування дволицьове із забутуванням. Первісно зовнішній (а, можливо, і внутрішній) бік апсиди прикрашали фрески та керамічні чотирипелюсткові розетки, однак незабаром після зведення храм був зруйнований (землетрус?), а під час його реконструкції ці елементи екстер’єру прибрали.

Окрім церкви, до комплексу входить приміщення, прибудоване до її півд.-зах. стіни, кам’яна огорожа коло східного «плеча» будівлі та некрополь, що функціонував із початку будівництва храму до XVI ст. Досліджено 11 поховальних споруджень із не менш ніж 17-ма похованнями (2 гробниці зі стінками на вапняному розчині, 8 могил з кам’яною обкладкою, 1 – грунтова з частковою обкладкою з уламків керамід і каменів, усі перекриті плитами, 2 – з надмогильними стелами). Одна могила розташовувалась у храмі (видимо, містила поховання священика), 1 – вмонтована до його південно-східної стіни (аркасолій?), інші – з південно-східного боку споруди.

Храм після розкопок музеєфікований, некрополь законсервований. Серед знахідок уламки гончарних посудин (у тому числі піфосів, амфор, кухонного та поливного столового посуду XII – XVI ст.), вироби з кістки (держак ножа, гудзик, орнаментовані пластини), скла (фрагменти посудин, браслетів, намиста), металу (залізні цвяхи, арбалетний болт, бронзова застібка книги), фрагмент яшмового хреста, монети Кримського ханства XVI – XVII ст., керамічні будівельні матеріали та елементи архітектурного декору. Об’єкт датується сер. XIV – XVII ст.

Матеріали досліджень зберігаються в Кримської філії Інституту археології НАНУ і Алуштинській філії Кримського республіканського краєзнавчого музею.

Література:

Домбровский О.И., Столбунов А., Баранов И.А. Аю-Даг – «Святая» гора – Симферополь, 1975. – 135 с.

Кондараки В.Х. Универсальное описание Крыма. – СПб., 1875. – Ч. 15.

Репников Н.И. Разведки и раскопки на южном берегу Крыма и в Байдарской долине в 1907 году // ИАК. – 1909. – Вып. 30. – С. 99–126.

Ставровский Я.Ф. Горный Крым и Керченский полуостров. // Россия. Полное географическое описание нашего отечества. – СПб., 1910. – Т. XIV. – С. 689–817.

Тесленко И.Б., Лысенко А.В., Семин С.В. Раскопки христианского храма XIV–XV вв. на северо-восточном склоне г. Аю-Даг // Археологічні відкриття в Україні 1999–2000 рр. – К., 2001. – С. 53–56.

Лысенко А.В., Тесленко И.Б. Античные и средневековые памятники горы Аю-Даг // Алушта и Алуштинский регион с древнейших времен до наших дней. – К., 2002. – С. 59–88.

Тесленко И.Б., Лысенко А.В., Семин С.В. Раскопки храма XIV–XVI вв. на северо-восточном склоне г. Аю-Даг // Православные древности Таврики. – К., 2002. – С. 169–171.

Тесленко И.Б., Лысенко А.В. К вопросу о локализации средневековых храмовых комплексов на г. Аю-Даг // Історико-географічні дослідження в Україні. Зб. наук. праць. – К., 2003. – Число 6. – С. 114–135.

Тесленко И.Б., Лысенко А.В. Погребение священника в одном из средневековых храмов горы Аю-Даг. // Материалы международной церковно-исторической конференции «Духовное наследие Крыма» памяти преподобного Иоанна, епископа Готфского. – Симферополь, 2007. – С. 132–144.

Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 658 – 660.