Поселення (5) з храмом
О.В. Лисенко, І.Б. Тесленко
Поселення (5) з храмом на північно-північно-західному схилі Аю-Дагу, середньовіччя. Об’єкт знаходиться на північно-північно-західному схилі г. Аю-Даг, за межами фортифікаційного комплексу VIII (?) – X ст., на висоті близько 125-230 м над рівнем моря, приблизно в 0,41-1,10 км від південно-західної окраїни смт Партеніт, у 1,5-2,0 км від берега моря (мал. 1:20, 31).
Храм, розташований у межах поселення, можливо, згадує М.І. Репников як сліди фундаментів «невеликої каплички» до півдня від пагорка Тоха-Дахир, «у склона Аю-Дага в заросли» [1909, с. 105]. В 1973 р. селище обстежено (можливо, із зачищенням церкви) Південнобережним загоном (кер. О.І. Домбровський) Відділу античної та середньовічної археології Криму Інституту археології АН УРСР [Домбровський, 1974, с. 39]. У 1998 р. зачищення храму здійснено Південно-Кримською експедицією (кер. С.Б. Адаксіна) Державного Ермітажу Російської Федерації. В 1998 і 2000 рр. пам’ятник оглянули і картографували співробітники Кримської філії Інституту археології НАНУ [Лисенко, 1999, мал. 25-20, 31; Лисенко, Тесленко, 2002, с. 78, 81-83]. У 2002 р. храм законсервований співробітниками Кримської філії Інституту археології НАНУ, Алуштинської філії Кримського республіканського краєзнавчого музею і краєзнавцями м. Алушта.
В межах об’єкта (загальна площа – близько 8 га) виявлено руїни численних будинків, крепід та огорож. Деякі стіни, можливо, оборонні. На північносхідній околиці селища знаходиться храм, поставлений на терасоподібну площинку, врізану до схилу.
Споруда належить до типу малих одноапсидних храмів із прямокутним планом. Орієнтована за лінією півд. зах. – півн. сх. (магнітний азимут – 65-70°).
Стіни будівлі складені, в основному, з місцевого каменю (деякі архітектурні деталі виконані з вапняного туфу). Мурування лицьових поверхонь – на тиньку (певно, було оштукатурене). Цілість – 0,83-1,45 м (4-11 рядів). Внутрішні розміри приміщення – 2,72х5,56 м. Апсида в плані напівкругла (ширина внутрішньої частини – 1,98 м, глибина радіуса – 1,01 м). В ній – престол, що піднімається над підлогою храму на 0,37 м. У центрі його лицьової поверхні вмонтовано фрагмент колони заввишки 0,28 м, діаметром близько 0,18 м.
У північно-західній стіні будинку, на висоті близько 0,90 м від підлоги – ніша з арковим (?) перекриттям (довжина – 0,62 м, ширина – 0,09-0,19 м, висота, що реконструюється, – близько 0,42 м). У східній частині південно-східної стіни храму, напевно, розташовувався аркасолій. Вхід – біля південно-західного краю північно-західної стіни будівлі. Ширина дверища 0,70-0,74 м. Воно обмежоване високими каменями, що виступають із мурування. Судячи з їхнього положення, двері відчинялися всередину. Поріг із масивного каменю. Підлога храму вимощена плитами. Під ними – плитова могила з декількома похованнями.
В нефі збереглися фрагменти колони і бази для неї (вапняний туф).
Цілість поселення задовільна. Храм порушений грабіжницькими розкопками (могила в нефі), законсервований каменем. Підйомний матеріал на більшій частині пам’ятника не знайдено. У стінах церкви виявлено уламки червоноглиняних керамід, коричневоглиняних піфосів і донної частини амфори з «дугоподібними» ручками. За цими артефактами та нечисленним підйомним матеріалом храм попередньо датується XII-XIII – XV-XVI ст.
Література:
Домбровский О.И. Средневековые поселения и «исары» Крымского южнобережья // Феодальная Таврика – К., 1974. – С. 5–56.
Репников Н.И. Разведки и раскопки на южном берегу Крыма и в Байдарской долине в 1907 году // ИАК. – 1909. – Вып. 30. – С. 99–126.
Лысенко А.В., Тесленко И.Б. Античные и средневековые памятники горы Аю-Даг // Алушта и алуштинский регион с древнейших времен до наших дней. – К., 2002. – С. 59–88.
Тесленко И.Б., Лысенко А.В. К вопросу о локализации средневековых храмовых комплексов на г. Аю-Даг // Історико-географічні дослідження в Україні. Зб. наук. праць. – К., 2003. – Число 6. – С. 114-135.
Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 638 – 639.